Планета Земля прихистила величезну кількість народностей як численних, так і нечисленних, які об'єднує одна спільна риса - культура та традиції, шановані та передані з покоління до покоління. Португалія не є винятком. Приїжджаючи в цю сонячну країну, чи то для подорожі нею, чи для подальшого проживання на її території, кожен неодмінно помічає відмінні риси португальської культури від своєї рідної чи тієї, у якій проживали останнім часом. Без жодних сумнівів, подорожі розширюють наш світогляд і дають нам таку безцінну можливість познайомитися з культурою та звичаями різних країн та народностей, у нашому випадку, з португальською культурою та звичаями. Але як же адаптуватися до них при переїзді на постійне місце проживання в Португалію? Саме з цією метою ми вирішили написати статтю, яку ви зараз читаєте, щоб допомогти вам розібратися в основних особливостях португальської культури та підготувати вас до існуючих відмінностей від культури України, наприклад. Однак, ми одразу ж хотіли б зазначити, що в цій статті ви не знайдете порівняння між двома абсолютно діаметральними культурами, а лише деякі поради про те, як українцю звикнути до португальської культури та традицій.
Уважний читач порталу WithPortugal міг помітити, що в нашому арсеналі безліч статей на різні теми, від імміграції до Португалії до власне життя в цій країні. Ми досить довго обмірковували написання статті про португальський менталітет і все-таки зробили це, але досі не набралися сміливості поговорити про таку важливу тему як португальська культура та способи адаптації до неї людей, які народилися і виросли в зовсім іншій культурі, а саме українській. Як відомо, культура - це все те, що визначає характер та самобутність народу. Португальська культура багата та різноманітна. Вражає, як у такій маленькій країні, загальна територія якої складає 92 225 км², а чисельність населення – 10 347 892 осіб, існує така велика різноманітність культурних проявів. Культура Португалії включає кілька аспектів і може змінюватись від більш популярного аспекту (який включає музику, гастрономію, вино і т.д.) до більш ерудованого аспекту (який включає в себе театр, кіно, мистецтво, літературу і т.д.). У цій статті основна увага приділяється португальській масовій культурі, тобто найдавнішим і найвідомішим проявам португальського народу.
Святкування та паломництва
У Португалії не бракує фестивалів і паломництв, більшість з яких пов'язані з релігією, наприклад, відоме свято Санту-Антоніу в Лісабоні (Santo António de Lisboa) або, іншими словами, день міста Лісабон, що проходить з 12 по 13 червня.
Про це свято ми вже детально розповідали у нашій статті “Свято, яким живе Лісабон!”. Другим найвідомішим святом у Португалії є свято Сау-Жоау в Порту (São João do Porto) або, іншими словами, день міста Порту, що проходить з 23 по 24 червня.
Але є також фестивалі, які дистанціювалися від релігії та переслідували більш різноманітні цілі, такі як Фестиваль квітів на Мадейрі (Festa da Flor da Madeira), Фестиваль Барретте-Верде в Алкошеті (Festas do Barrete Verde de Alcochete) і Фейра-де-Сан-Матеуш у Візеу (Feira de São Mateus de Viseu). Іншими типовими святами, властивими португальській культурі, є середньовічні фестивалі, під час яких відвідувачі можуть здійснити справжню подорож у часі. Одними з таких фестивалів є Середньовічна подорож до Терра-де-Санта-Марія (Viagem Medieval em Terra de Santa Maria),
що відбувається щорічно в першу половину серпня, і середньовічне свято в португальському місті-фортеці Обідуш (Obidos).
Чи знаєте ви, що в Португалії теж є карнавал? Якщо бути чесними, свято, пов'язане з переодяганнями, маскарадами та барвистими ходами в Португалії, істотно відрізняється від того, що проходить у Бразилії, але досить схоже з європейськими карнавалами. На виникнення карнавалу в Португалії вплинуло багато чинників. З давніх часів на півночі країни кельти відзначали кінець зими святкуванням на честь родючості. Упродовж століть язичницькі традиції римлян у Португалії, пов'язані із веселощами, розіграшами, бенкетами та танцями, стали настільки популярними, що з ними неможливо було боротися. Коли Папа визнав карнавал, а католицька церква прийняла карнавал у християнському календарі у XV столітті, фестивалі стали все більш поширеними по всій Європі. Карнавал офіційно став часом поїдання м'яса та розгулу перед Великим постом до Великодня. З благословення церкви, починаючи з XVIII та XIX століть, еліта Португалії також почала проводити свої приватні бали. Потім португальці влаштували свої перші карнавальні ходи вулицями. Сьогодні свята з приводу карнавалу відбуваються по всій країні, але найкращими містами з цієї нагоди вважаються:
- Алкобаса (Alcobaça);
- Фігейра-да-Фош (Figueira da Foz);
- Фуншал (Funchal);
- Лоуле (Loulé);
- Назаре (Nazaré);
- Овар (Ovar);
- Поденсе (Podence);
- Торреш Ведраш (Torres Vedras).
Традиційні танці
Як відомо, танок - це особливий вид мистецтва, в якому як інструменти вираження почуттів, емоцій та образів виступають рухи тіла людини. Таким чином, танок може бути способом самовираження однієї людини чи навіть цілого народу. У Португалії танці представляють різні аспекти повсякденного життя португальців, від способів ставлення до недільних ритуалів до одягу, що використовується щодня на роботі. Популярна музика та використання типових інструментів також пов'язані з танцями, причому один інструмент виділяється та використовується майже у всіх регіонах та танцях – акордеон. Однак є один танок, який відрізняється від решти - Паулітейрос-де-Міранда (Pauliteiros de Miranda), який було започатковано у стародавніх ритуалах емансипації юнаків та війнах між різними кланами. Ми вирішили коротко розповісти в нашій статті про п'ять найвідоміших традиційних танців Португалії, щоб кожен із наших читачів зміг самостійно, за бажання, провести паралель між ними та традиційними танцями України:
- Традиційний танок Мадейри (Dança Tradicional da Madeira) - передбачає танок групи людей, одягнених в типові костюми острова, які танцюють навколо семи ляльок у регіональних костюмах з кастаньєтами та стрічками.
- Коррідінью (Corridinho) - цей традиційний португальський танець з'явився на початку XX століття і походить від бального танцю, який зародився в середині минулого століття десь у Східній Європі, і був привезений в південний регіон Португалії, який називається Алгарве, іспанцем Лоренцо Альварес Гарсія. Саме тоді виник коррідінью як шлюбний танок португальців. Варто зазначити, що ключовим інструментом для цього танцю є акордеон, який з'явився в Алгарве наприкінці ХІХ століття та швидко став популярним і збагатив місцевий репертуар.
- Фанданго (Fandango) - історія цього танцю тягнеться в далеке минуле, а саме в XVI століття, коли під впливом Іспанії, особливо іспанського театру, цей танок став найвідомішим у Португалії. Спочатку він поширився в аристократичних колах, як бальні танці, а потім перекочував до трактирів, дійшовши навіть до монастирів, де його було дозволено танцювати і жінкам, кружляючи під звуки музики і клацання пальців.
- Віра-да-Назаре (Vira da Nazaré) - традиційний танок португальського регіону Назаре, який найчастіше виконують дружини зі своїми чоловікам, коли вони приходять із моря на сушу. Для цього танцю, чоловіки одягають картату сорочку та робочу форму, на голову приміряють шапку (яка використовується для носіння тютюну та грошей, а також для захисту від сонця та холоду) та зав'язують пояс навколо талії, який у роботі має функціональну мету, тобто діє як страховка у разі, якщо людина впаде за борт.
- Віра-ду-Мінью (Vira do Minho) - традиційний танок португальського регіону Мінью. У танці пари стають в коло з піднятими руками та обертаються проти годинникової стрілки, при цьому чоловіки наступають, а жінки відступають.
Кулінарія
Кухня Португалії добре відома та здатна задовольнити смакові рецептори будь-якої людини, саме тому в цій країні Іберійського півострова існує приказка – “В Португалії добре їдять” (Em Portugal, come-se bem). Безумовно, португальська кухня - це одна з визначних пам'яток країни, а прийом їжі в Португалії вважається окремим ритуалом. Португальська гастрономія досить різноманітна, з безліччю простих страв у кожному регіоні країни. На португальську кухню через її географічне розташування та історію вплинула як середземноморська гастрономія, так і східна, а саме спеції, привезені на португальську територію за доби Великих географічних відкриттів. Найбільш популярними продуктами країни є оливкова олія, картопля, рис, сардини, тріска, хліб і незліченна кількість сирів.
Цікаво відзначити, що одним з найвідоміших і найбільш уживаних португальцями товарів є саме тріска, тобто бакаляу. На нашому порталі WithPortugal, ми вже писали статтю про цей вид риби під назвою “Улюблена страва Португалії?”, тому рекомендуємо нашим читачам її прочитати, а зараз коротко нагадаємо про португальську тріску. Бакаляу є частиною ідентичності Португалії. Це риба, яку виловлюють у водах Атлантичного океану біля берегів Північної Америки, Гренландії, Ісландії, Лабрадору, Норвегії, Нової Шотландії та Ньюфаундленду. Португалія щорічно споживає 20% тріски від усієї виловленої і засоленої у світі, іншими словами, португальці щороку споживають близько 70 тонн цієї риби. Крім того, тріска найчастіше є основним інгредієнтом низки традиційних страв португальської кухні.
Вино
Португальські вина є частиною культури, визнаються та нагороджуються у всьому світі за свою високу якість. У португальському суспільстві прийнято випити келих вина під час трапези. Португалія виробляє свої вина у багатьох регіонах країни, найбільш відомими з яких є Доуру (Douro) та Алентежу (Alentejo). Найвідомішими сортами винограду для виробництва вина в країні є Тоуріга Насіонал (Touriga Nacional), Кастелан (Castelão), Трінкадейра (Trincadeira) та Турига Франка (Touriga Franca). Не можна не згадати і всесвітньо відомий портвейн, який є одним із найголовніших культурних надбань Португалії. Для тих, хто не знає, що ж таке портвейн і хотів би дізнатися про це кріплене португальське вино докладніше, рекомендуємо прочитати статтю "Портвейн і де його спробувати в Порту". Крім того, якщо ви хотіли би відвідати винні льохи та продегустувати найвідоміші види портвейну, радимо вам взяти екскурсію по місту Порту, де одним із важливих пунктів маршруту є саме винні льохи.
Португальські солодощі
Саме так, ви не помилилися, наступним культурним надбанням Португалії вважаються саме традиційні португальські солодощі. У цю категорію входить безліч десертів і в кожному регіоні вони можуть відрізнятися один від одного, наприклад паштел-де-Тентугал (pastel de Tentúgal), паштел-де-Воузела (pastel de Vouzela), португальські сирні десерти (queijadas), тістечка Синтри (travesseiros de Sintra), бісквіт Овара (pão de ló de Ovar) або м'які яєчні тістечка Авейру (ovos moles de Aveiro). Примітно те, що для приготування будь-яких традиційних португальських солодощів використовують яйця та цукор для крему або самого тіста, тому вони суттєво не відрізняються один від одного.
Безсумнівно, однією з найвідоміших португальських солодощів є саме паштел-де-Белень або паштел-де-ната (імітація паштел-де-Белень). Нагадаю, що ви можете докладніше дізнатися про ці ласощі всіх португальців та гостей країни у нашій статті на тему: “ТОП-10 фактів про Португалію, які ви не знали”. Походження цього португальського десерту нерозривно пов'язане з монастирем Жеронімуш (Jeronimos), який знаходиться в Лісабоні. Вважається, що у важкі часи через ліберальну революцію, ченці відомого монастиря вдавалися до цих ласощів, щоб спробувати заробити гроші та вижити. Таким чином, для того, щоб вижити, вони почали пекти цей десерт і продавати на околицях монастиря Жеронімуш. Але в чому тоді різниця між паштел-де-Белень і паштел-де-ната? Те, що ми всі з вами знаємо як паштел-де-ната, є саме результатом копіювання паштел-де-Белень. Паштел-де-Белень, чия таємниця приготування зберігається під сімома замками, можна знайти тільки там, в Белені. Саме для того, щоб будь-хто по всій країні міг насолодитися цими смачними ласощами, була винайдена гідна альтернатива.
Кава
Незважаючи на те, що Португалія та її мешканці не є найбільшими споживачами кави ні у світі, ні в Європі, цей напій був включений до цієї статті, адже визнаний одним із яскравих представників португальської масової культури. Дійсно, пити каву вважається характерною рисою португальців різного віку. Найчастіше, місцеві жителі не снідають вдома, а прямують до найближчої кав'ярні, куди ходить вся сім'я вже багато років, замовляючи там філіжанку смачної та ароматної кави з традиційними португальськими солодощами. Любов португальців до цього напою можна побачити не тільки зранку, а й протягом усього дня. Саме так, це зовсім не друкарська помилка. Для португальців абсолютно нормально випити філіжанку еспресо після обіду та/або вечері і ніхто не боїться безсоння. Як показує дослідження Португальської промислово-комерційної асоціації кави (Associação Industrial e Comercial do Café, AICC), річне споживання цього напою португальцями на душу населення у 2012 році становило 4,73 кг. Через п'ять років цей показник підскочив до 5,5 кг на рік, продовжуючи стрімко зростати і в наші дні. Для порівняння, найбільше споживання кави на душу населення у світі у фінів, вони випивають вдвічі більше кави на рік, ніж португальці, а саме близько 12 кг. Норвегія та Ісландія займають наступні дві позиції, що робить скандинавські країни справді “залежними” від цього напою.
Азулежу
Азулежу визнано одним із найяскравіших проявів португальської культури. Керамічну прикрасу єгипетського походження було завезено на Піренейський півострів арабами у XIII столітті. Саме слово "азулежу" походить від арабського "аз-зулаіч", що в перекладі означає маленький полірований камінь. Спочатку це були мозаїки, вирізані плоскогубцями з більшого шматка глини, глазурованого одним кольором. Приблизно з XV століття багато будівель у Португалії стали прикрашати цією плиткою, зображуючи на ній португальську культуру та історію. З XVIII століття азулежу поширилася на декорування церков та монастирів, палаців та будинків, фонтанів та сходів. З геометричними візерунками, історіями з життя святих або мирськими темами плитка азулежу стала одним з основних португальських декоративних елементів. Згодом інтерес португальців до цього надбання культури ще більше посилився, тому її намагаються ретельно охороняти від рук торговців чорного ринку. Крім того, у XXI столітті азулежу продовжує користуватися величезною популярністю серед найавангардніших течій паблік-арту. Якщо ви зацікавилися цим проявом португальської культури, рекомендуємо вам прочитати нашу статтю “Музей Азулежу в Лісабоні” та відвідати місце, де зібрані найунікальніші екземпляри плиток азулежу.
Фаду
Раніше ми коротко вже згадували про фаду в нашій статті “Чим зайнятися і куди сходити в серпні в Лісабоні: 5 цікавих ідей”. Однак цього мало. Фаду – це більше, ніж просто музичний стиль, це спосіб життя та почуття всього португальського народу. Дійсно, за своєю суттю фаду оспівує почуття, душевний біль кохання, тугу за минулим і нелегке повсякденне життя португальців. Поява цього музичного напряму сягає середини ХІХ століття. Починаючи з 1930-х років репутація цього музичного жанру дуже швидко зростала в історичних районах Лісабона, переважно в районі Байрру-Алту (Bairro Alto). З цього часу фаду стало з`являтися на різноманітних популярних фестивалях у Лісабоні. У 1950-х роках цей музичний напрямок набирає ще більшої популярності не тільки в Португалії, а й за її межами завдяки відомій та талановитій фадистці Амалії Родрігеш (Amália Rodrigues). На жаль в епоху португальського диктатора Салазара цензура режиму забороняла фаду і лише до 1980-х років ситуація почала поступово покращуватися, а цей музичний жанр перестав бути предметом суперечок, оскільки його важливість і значення для всієї країни та світу стали загальновизнаними.
На даний момент, безперечно, фаду - це найбільша португальська музична спадщина, популярність якої безперервно зростає і зміцнюється. Нашим читачам, які нещодавно переїхали з України або тим, хто мешкає на території Португалії вже не перший рік, з метою адаптації до португальської культури, частиною якої є і фаду, рекомендуємо відвідати музей фаду (Museo de Fado), розташований в одному з районів Лісабона - Алфама (Alfama). Саме він вважається символічним для цього португальського музичного жанру. З великої колекції, створеної сотнями пожертв, можна дізнатися про історію фаду з XIX століття до наших днів. Також у Лісабоні, неподалік району Мадрагоа (Madragoa), знаходиться будинок-музей, де жила велика португальська фадистка Амалія Родрігеш.
Література
Говорити про португальську літературу нескладно, адже в цій країні на Іберійському півострові народилися письменники, які увійшли до історії світової літератури. Без сумніву, більшість читачів цієї статті знають такі імена португальських письменників, як Луїш-де-Камойш (Luís de Camões), Еса-де-Кейрош (Eça de Queirós), Фернандо Песоа (Fernando Pessoa), Флорбела Ешпанка (Florbela Espanca) та Алмейда Гаррет (Almeida Garret), які є класиками португальської літератури. У свою чергу сучасними діячами португальської літератури є такі письменники, як Софія де Мелло Брейнер (Sophia de Mello Breyner), Жозе Сарамагу (José Saramago), Лідія Жорж (Lídia Jorge), Жоао Торду (João Tordo) та Матільда Кампільйо (Matilde Campilho). Щоб адаптуватися до португальської культури, рекомендуємо читати португальські твори, які перекладені багатьма мовами світу, з яких читач не тільки зможе дізнатися більше про Португалію, але й про її культуру. Крім того, рекомендуємо відвідати найвідоміші книгарні Португалії, а саме: Книгарня Бертранд в Лісабоні (Livraria Bertrand), яка була заснована в 1732 році і Книгарня Леллу в Порту (Livraria Lello), заснована у 1906 році.
Релігія
Релігія у Португалії є дуже важливою частиною культури та самобутності. За офіційними даними, близько 80% місцевого населення вважають себе католиками. Саме католицизм є частиною повсякденного життя переважної частини португальців. Місцеві жителі досі твердо культивують звички, що зміцнюють віру, такі як відвідування щотижневих мес і святилищ для виконання обіцянок, участь у релігійних святах і паломництвах. Слід зазначити, що на території Португалії існує досить велика кількість місць поклоніння серед католиків, такі як: Святилище Богоматері Фатіми (Santuário de Nossa Senhora de Fátima); Святилище Бом-Жезуш-ду-Монте у Бразі (Santuário do Bom Jesus do Monte); Святилище Санта-Лузія у Віана-ду-Каштелу (Santuário de Santa Luzia).
Найпоширеніші стереотипи про португальську культуру
Багато туристів та іммігрантів із самого початку мають неправильне уявлення про португальську культуру, адже образ Португалії, португальців та португальської культури заснований на фільмах, книгах або серіалах, які іноді спотворюють реальну картину. Першим досить поширеним стереотипом вважається те, що португальські жінки часто зображуються у вуалі та чорному одязі, а чоловіки з вусами та п'ють вино. Насправді це зовсім не так, як і інші європейці, португальці носять звичайний одяг. Наступним упередженням є те, що португальці, як і раніше, досить малоосвічені, хоча на сьогоднішній день більшість місцевих жителів мають вищу освіту і розмовляють кількома мовами. Третім популярним стереотипом про португальців є переконання, що місцеві жителі не люблять іммігрантів. Ми не можемо стверджувати чи спростувати це упередження, адже є місцеві жителі, які раді і готові всім можливим допомогти іммігрантам, а є й такі, що категорично налаштовані проти. Однак, можемо з упевненістю сказати, що загалом португальці досить добре приймають у своє суспільство іммігрантів, особливо коли люди демонструють намір інтегруватися до країни, поважаючи культуру та спосіб життя місцевого населення. Тому навіть не намагайтеся "в чужий монастир зі своїм статутом приходити". Іншими словами, поважайте португальську культуру, адже країна та її населення в жодному разі не забороняє іншим націям шанувати та бути вірними своїй рідній культурі.
Чи можливе порівняння португальської та української культури?
Безсумнівно, між португальською та українською культурою більше культурних відмінностей, ніж аналогій. За великим рахунком, жодна країна Європи не схожа на Україну, навіть сусідні Угорщина, Молдова, Польща та Румунія. Це стає чітко зрозуміло лише тоді, коли українець поживе певний час за межами України. Як ми сказали на початку нашої статті, ми не можемо і не порівнюватимемо португальську та українську культури, адже вони унікальні та абсолютно самобутні. Наприклад, на культуру Португалії вплинули такі культури, як кельтська, фінікійська, іберійська, німецька, римська та мусульмано-арабська, а також безліч географічних та історичних особливостей, як прямий вихід до вод Атлантичного океану, епоха Великих географічних відкриттів та минуле однієї з найвідоміших та успішних країн-колонізаторів. У свою чергу культура України формувалася під впливом географічних умов, особливостей історичного шляху, а також взаємодії з іншими етнокультурами.
Чи важко адаптуватися до португальської культури?
Питання, яке часто ставлять нам останнім часом наші читачі: “Чи важко адаптуватися до португальської культури?”. Ми спробуємо об'єктивно та інформативно відповісти на це питання. Будь-яка адаптація до життя в іншій країні, де не розмовляють вашою рідною мовою, живуть за іншими статутами та канонами, завжди буде важкою, як би ви цього не хотіли уникнути. Але для того, щоб не ускладнювати процес адаптації ще більше, рекомендуємо, по-перше, будь-якому іммігранту, який приїхав на постійне місце проживання в Португалію, одразу ж "зануритися" в португальське середовище. По-друге, розберіться в 10 дивакувацтвах Португалії, які необхідно мати на увазі. Їхнє знання та розуміння суттєво полегшать вам життя. По-третє, необхідно припинити порівнювати Португалію зі своєю рідною країною, наприклад, Україною. На нашому порталі WithPortugal, ми вже розкривали цю тему і пояснили нашим читачам чому необхідно припинити порівнювати Португалію зі своєю батьківщиною, рекомендуємо вам обов'язково прочитати цю статтю, адже там ви знайдете багато відповідей на питання, що вас хвилюють.
На завершення цієї статті, нам лише залишається побажати успіхів кожному, хто читає цю статтю!
