Іміграція в Португалію
Blog single

Я навіть не очікував, що якась європейська країна дає таку можливість. 
Іміграція в Португалію

Ілля і Аня з України. Вони зустрілися і познайомилися у Львові, деякий час подорожували і планували переїхати до Нової Зеландії, але а в жовтні 2020 року, коли у всьому світі посилювався карантинний режим, опинилися в Португалії. 

Як трапилося так, що ви переїхали до Португалії?

Ілля: Коли пандемія була у розпалі, ми були в Індонезії. Ми там провели близько 8 місяців і вже хотілось кудись поїхати. В Україну повертатися точно не хотіли, тому почали перебирати варіанти країн з лайтовим візовим режимом, так натрапили на Португалію.

 

Виявилося, що в Португалії дуже лояльний міграційний режим. Я навіть не очікував, що якась європейська країна дає таку можливість, коли можна просто приїхати, нічого не порушувати, тут жити і мати великі шанси на те, щоб залишитися легально. Тому ми вирішили приїхати і подивитися, що тут до чого. Ми знали, що у нас є 3 місяці безвізового режиму, тому якщо нам щось не сподобається, то повернемося в Україну. Але нібито сподобалося :)

Аня: Так, дуже сподобалося. Ми навіть не очікували, що так сподобається.

 

Роблячи висновки з того, що ви постійно подорожуєте, то, мабуть, працюєте онлайн?

Ілля: Так. Я 3 роки працюю програмістом в одному американському стартапі. І саме це стало нашим шляхом до легалізації в Португалії. Виявилося, що якщо тут відкрити діяльність приватного підприємця, офіційно отримувати зарплатню, то можна отримати документи і легально залишитися в країні.

Примітка WithPortugal: Про легалізацію для фрілансерів детальніше можна прочитати тут.

Я почула від вас таку фразу, що ви точно не хочете повертатися до України. Чому?

Аня: Ми все життя хотіли кудись переїхати, спробувати себе в іншій країні. Я багато подорожувала, коли працювала на круїзному лайнері, тому бачила, як живуть люди в інших місцях. В Україні багато проблем і люди не завжди такі доброзичливі, хотілося в країну, де більш позитивна енергетика, а також ближче до природи, до океану.

Ілля: Нам в Індонезії дуже сподобалося, ми кожного дня гуляли біля океану, купалися і зрозуміли, що це дуже классно. Зараз ми живемо в 30 хвилинах від нього, в селі, біля невеличкого містечка Палмела. Тут така природа неймовірна.

А як ви збирали інформацію про Португалію. З чого все починалося, коли ви зрозуміли, що вже час переїжджати?

 

Ілля: До моменту, коли ми вже остаточно визначилися з Португалією, це були хаотичні пошуки. В пошуку вбивали “Як отримати ВНЖ” і підставляли країну, яка подобалася. А коли ми вже конкретно націлилися на Португалію, то більшість інформації ми черпали з каналу Романа Стельмаха на Ютуб, тому що про Португалію російсько- і україномовних ресурсів дуже мало.

А як саме відбувався переїзд, тому що переїжджали ви не в самі легкі часи, коли кордони з країнами, які не належать до Європейського союзу, були закриті. 

Ілля: О, наш переїзд був дуже цікавий)) Була така схема: ми прилетіли в Туреччину, на той час вона була відкрита для українців, там треба було пробути 2 тижні, але ми пробули 3, подорожували в гори і побачили зовсім іншу країну, з Туреччини летіли на Мальту, а звідти в Португалію.

Аня: У нас там були такі пригоди. Ми прилетіли на Мальту, літак не з першого разу сів, потрапили там в автомобільну аварію, перепутали дату відльоту і пропустили свій літак, змушені були брати нові білети до Португаліїї.

Ілля: І замість Лісабону прилетіли в Порту, бо не було інших варіантів. 

 

Мабуть, було весело:) Є що розказати. А ви сюди їхали на пусте місце, чи може у вас тут уже були якісь знайомі?

Аня: Нікого, ми ризикові :)

Ілля: Нікого. Ми просто винайняли в Лісабоні у самому центрі апартаменти на Airbnb на тиждень, і вже на місці вирішували різні питання. Я написав Роману і він порекомендував нам Ларису, яка спеціалізується на візах, легалізації і усіх цих процесах. І вже спілкуючись з нею, у нас повністю склалась картина, що і як робити, за що ми їй дуже-дуже вдячні.

 

Я так розумію, що уже будучи в Лісабоні ви почали шукати квартиру для постійного проживання. Вам в цьому хтось допомагав чи все самі?

Аня: Лариса допомагала, але так сталося, що ми самі знайшли.

Ілля: Знайшли на сайтиі idealista.pt 

Аня: Ми хотіли десь на природі, не в місті, щоб було більш спокійніше.

Як проходив процес оренди квартири, були якісь складнощі, можливо з документами, на якій мові спілкувались?

Ілля: Спілкувалися англійською. Доречі, наш власник дуже гарна людина і у нас вже почали складатися дружні стосунки :) Як таких складнощів не було, зателефонували, поїхали подивилися і домовилися, підписали контракт, який, як потім виявилося, не підходить для легалізаціі. Ми показали контракт Ларисі, вона сказала, що не підходить і потрібно переробляти. Ми дали їй номер телефону власника, вона зателефонувала, португальскою все йому пояснила, і він все переробив. І після того ніяких проблем, все чітко, спокійно. Навіть сама Лариса сказала, що нам дуже пощастило з власником квартири, порядна людина, хоча нас всі лякали, що в Португалії все дуже довго. Хоча з іншого боку, якщо треба чекати, але в тебе тут легальний статус, ти нічого не порушуєш, то можна і почекати скільки треба.

Доречі, як вам вибір нерухомості?

Ілля: Вибір величезний, але до сих пір не зрозуміло, як формуються ціни на нерухомість. Багато хто каже, що в країні велика кількість людей отримує мінімальну заробітну плату в 650 евро, але вона зовсім не співставляється з цінами на житло. Я навіть читав, що люди з маленьких міст і селищ, працюють за зовсім невеликі гроші, але не переїжджають до столиці чи до більших міст, де платять більше, тому що там їм треба буде всю зарплату віддавати за аренду, тому немає ніякого сенсу.

 

Так це правдива інформація.

Аня: Звичайно є недорогі квартири, але вони виглядають дуже страшненько, якісь підвали, туди не дуже хочеться заселятися. Ми зараз взагалі живемо на території колишнього гольф клубу, тут багато вілл, а ми орендуємо квартиру Т0 в двоповерховому будинку, нам тут дуже подобається, гарна природа, сосни, є де пройтися, погуляти.

 

Якщо не секрет, за яку суму ви винайняли квартиру?

Ілля: Не секрет. Початкова ціна була 570 евро, але власник сказав, що якщо ми оплатимо зразу всю сумму за термін контракту — 7 місяців, то ціна 500. Сюді вже включена вода і електрика. Зараз ми будемо продовжувати контракт на літо, знову ж таки, при одноразовій сплаті всього терміну ціна буде 520 в місяць, вже більше, можливо через кондиціонер, так як, мабуть, будемо його більш активно використовувати і власник враховує ці обставини.

А як ви перезимували? Багато хто каже, що зима страшна в Португалії.

Ілля: Дуже класно, особливо після Індонезії, не так жарко як там, і не так холодно, як в Україні. У Романа прочитали на сайті, що треба придбати осушувач повітря, і це дуже класна штука від вологості в квартирі.

А як у вас з мовою португальською, як спілкуєтесь з місцевими?

Ілля: Повільно, вистачає англійської, тому зараз ми поки що на якомусь базовому рівні, треба вчити.

 

У вас вже якесь враження склалося про самих португальців? Комфортно вам з ними.

Аня: Ми коли летіли з Індонезії, де люди дуже доброзичливі, усміхнені, ввічливі, серед яких дуже комфортно, то я навіть трохи побоювалася, як мені буде тут. Але я дуже приємно здивована, наскільки тут люди відкриті, вони вітаються на вулиці, в Україні навіть сусіди не вітаються, а тут намагаються з нами спілкуватися, про щось розмовляти, уже як рідні. Щирі, добрі люди, для нас це дуже важливо. Буває, звичайно, попадеться якась одна людина на сто, яка не в настрої, але це нормально, скрізь таке буває.

Ілля: Може це пов'язано з тим, що ми не в місті живемо, в селах люди більш щирі, в містах всі поспішають.

У Іллі все більш-менш зрозуміло з роботою, Аня, а як у вас, ким ви працювали в Україні, уже є якісь думки, що тут робити?

Аня: Я працювала хореографом, але зрозуміла, що тут це не дуже потрібно, хіба що викладати для дорослих сальсу, бачату, бо в школах діти більш цікавляться сучасними танцями. Тому поки що думок немає, я відкрита до всього нового, як життя поверне.

Ви вже почали процес легалізації?

Ілля: Так, у нас уже є запит в SEF «Manifestação de Interesse», що ми хочемо залишитися в країні.

 

У вас за цей час були якісь складнощі, що ви пожалкували, що сюди приїхали?

Аня: Не було. 

Ілля: Жодного разу.

Аня: Нам дуже подобається. Тут так багато класних місць щоб подорожувати, гарні люди, клімат, океан.

Ілля: І якщо чесно сказати, то тут, серед інших європейських країн, дуже невисока вартість життя. Десь в Італії, ціни будуть набагато більші. Це також дуже великий плюс, але не основний, бо якщо тільки на це дивитися, то і в Україні можна більше заробляти.

 

Ви як сюди їхали, то приблизно підраховували, скільки вам потрібно грошей на щомісячні витрати.

Ілля: Ми нічого не підраховували, але розуміли, що потрібні стартові гроші на аренду і на вирішення всіх питань, також я розумів, що тут потрібно буде ще й машину купувати, бо за містом без машини важко.

 

Я так розумію, що права у вас є.

Ілля: Якраз отримали перед від'їздом з України, тому практики у нас майже не було. Тому це для мене було дуже важко. Треба було зрозуміти яку машину купувати, як вибрати, як це відбувається, як їздити без практики. Але якось склалося:)

Ви самостійно купляли машину? Як вам взагалі ціни на авто?

Ілля: Самостійно. Вибирали на сайті Standvirtual, ціни не дешеві, але з іншого боку тут не треба міняти шини, масло, немає великого перепаду температур, тому те на те й виходить.

А як проходив процес купівлі авто?

Ілля: Дуже просто. Так як ми купляли через Standvirtual, то приїхали, подивилися, вибрали, підписали договір і через три дні машину нам пригнали до нашого місця проживання, страховку ми також робили через них.

 

А які документи були потрібні?

Ілля: Паспорт, номер банківського рахунку і права.

Повертаючись до фінансового питання. Ви приблизно підраховували, скільки ви витрачаєте на життя в Португалії в місяць?

Ілля: У нас виходить двоє дорослих і кіт :)

Насправді, на котика теж нормальний бюджет потрібен :)

Ілля: Точно не підраховували, але приблизно виходить більш-менш 1300-1500 евро.

Аня: Ми вегетаріанці, тому не їмо рибу і м’ясо, а на інші продукти десь 600-700 в місяць виходить, плюс купити якісь дрібнички, щось з одягу, машину заправити.

 

Щоб ви порадили людям, які збираються перебратися до Португалії з України? З чого їм починати після того, як вже познайомилися з усією доступною інформацією в інтернеті?

Ілля: Приїхати :)

Аня: Знайти людину, яка б допомогла.

Ілля: Знайти Ларису :)

Аня: Так, знайти Ларису :) Бо без неї було б набагато складніше. Вона багато цінних порад дає, вона так включається в процес, повністю тебе опікує.

Ілля: Навіть поза тим, що входить в консультацію. Величезним плюсом для переїзду буде, якщо португальську почати вчити ще в Україні. І везти з собою всі документи, абсолютно всі, бо не знаєш, що може знадобитися.

 

І фінальне питання. А взагалі, ви б рекомендували переїжджати в Португлію, воно того варте, або краще вибрати іншу країну?

Ілля: Мені здається, що якщо є якась віддалена робота або пасивний дохід, то Португалія — один з найкращих варіантів для переїзду, бо тут зовсім інший рівень культури, спілкування, життя. А якщо людина з України чи Росії шукає просто більших заробітків, то напевно, не варто. В Україні також можна заробити, або ж їхати в Америку чи іншу, більш багату європейську країну.

Аня: Звичайно кожна людина має персонально під себе підбирати країну. Бо те, що для нас є плюсами, для когось — мінус. Тому все дуже індивідуально.

Так, я з вами згодна. Вдячна вам за розмову, було дуже цікаво.

 
 
оставить комментарий

Авторизуйтесь с помощью социальных сетей или оставьте свое имя и/или email

Комментарий*

    Купить рекламу в этом Блоге
    Подпишитесь на рассылку

    Чтобы не пропустить новые статьи