Як організувати власне підприємство виїзної торгівлі в Португалії WithPortugal

Жоден ринок, жоден захід на відкритому повітрі не проходить сьогодні без участі лотків, наметів, пересувних кафе та інших нестаціонарних пунктів продажу. Також у містах дедалі частіше можна побачити такі, що розраховані як на місцевих жителів, так і на туристів, що, з огляду на сприятливі кліматичні умови (сезонність як така відсутня), дає змогу вам займатися улюбленою справою цілий рік. Їжа та напої різних країн світу, або невеличкий лоток із перекусом та прохолодними напоями у прохідному місці, вирощені власноруч овочі-фрукти чи м'ясо, та, врешті-решт, ремісничі вироби власного виробництва — кількість ідей нескінченна. А процедура отримання дозволів і погоджень, загалом, не виглядає жахливою, хоча, хтозна, все залежить від конкретного муніципалітету та наявної конкуренції. У цій статті ми розберемося, як відкрити бізнес нестаціонарної торгівлі в Португалії та які кроки необхідно зробити, щоб розпочати діяльність.

Загалом, можна сказати, що кожен муніципалітет (Câmara Municipal) складає своє положення про нестаціонарну торгівлю та сам її регулює, але, в будь-якому разі, головними та першочерговими документами, на які спираються регіональні правила в галузі, є положення Декрету-закону № 27/2013 від 12 квітня (Decreto-Lei nº 27/2013 de 12 de abril) і № 92/2010 від 26 липня (Decreto-Lei nº 92/2010, de 26 de julho), які переносять у внутрішнє право Директиву № 2006/123/EC Європейського парламенту і Ради від 12 грудня (Diretiva nº 2006/123/CE do Parlamento Europeu e do Conselho, de 12 de dezembro). Називається нестаціонарна торгівля в Португалії — Atividade de Comércio a Retalho não Sedentário Exercida por Vendedores Ambulantes.

Одразу викреслимо непотрібне — під дію положень зазначених документів та їх локальних версій не потрапляють такі види діяльності:

виставкові заходи та заходи з демонстрації зразків, навіть якщо вони проводяться із супутніми продажами;
заходи, спрямовані виключно або переважно на участь продавців, які володіють стаціонарними закладами (кафе, ресторанами та стаціонарними магазинами), що здійснюють епізодичні продажі поза межами своїх закладів, як реклама, наприклад;
виставки ремесел, орієнтовані переважно на участь ремісників;
торгівля, що здійснюється на муніципальних ринках;
торгівля вдома з метою постачання харчових продуктів, напоїв або інших товарів для поточного внутрішнього споживання;

І, звісно ж, виокремимо основні поняття португальською, щоб розуміти, про що ми всі тут говоримо, адже вони вживатимуться як у законі, а також ми оперуватимемо термінами під час заповнення необхідних заяв:

Нестаціонарна роздрібна торговельна діяльність (Atividade de comércio a retalho não sedentária) — роздрібна торгівля, що здійснюється на вулиці, ярмарках або будь-яким іншим виїзним способом;
Мобільне обладнання (Equipamento móvel) — обладнання для вуличної торгівлі, що передбачає наявність коліс;
Знімне обладнання (Equipamento amovível) — обладнання для вуличної торгівлі, яке не закріплене на землі й не має коліс;
Вуличний продавець (Vendedor ambulante) або продавець на ярмарках (Feirante) — фізична або юридична особа, яка на постійній основі провадить діяльність із роздрібної торгівлі на виїзній основі, зокрема в пересувних або знімних установках. У чому різниця між вуличним і ринковим торговцем? Продавець на ярмарках — це фізична або юридична особа, яка зазвичай здійснює нестаціонарну роздрібну торгівлю на ярмарках і в спеціально відведених для цього місцях, а вуличний продавець здійснює виїзну роздрібну торгівлю, в місцях, не прив'язаних до ярмарків і ринків. Попри те, що їхня діяльність схожа з діяльністю будь-яких інших комерційних установ, на них не поширюється загальний режим, і тому їм не потрібно мати книгу скарг (livro de reclamações). Нагляд за дотриманням правил здійснює Autoridade de Segurança Alimentar e Económica, em prol da defesa dos consumidores — ASAE (Управління з контролю за продовольством та економічною безпекою).

Сам процес організації такого типу бізнесу досить простий і схематично складається з декількох основних етапів:

Визначаєтесь, чим хочете займатися, відкриваєте ІП, обираєте необхідні коди зі списку Classificação Portuguesa de Atividades Económicas (їх можна подивитися на сайті Національного Інституту статистики INE) і форму оподаткування (тут краще проконсультуватися з місцевим бухгалтером);
Обираєте форму, в якій хотіли б здійснювати збут (лоток, візок, участь у ярмарках чи місце на ринку), і, відповідно, купуєте все необхідне в процесі виконання документальних узгоджень;
Повідомляєте Міністерство економіки та фінансів про початок діяльності (Direção-Geral das Atividades Económicas — DGAE) і робите одночасно наступний крок;
Отримуєте необхідні документи, дозволи й здійснюєте оплату (за необхідності) в Câmara Municipal (найпростіший варіант).

Хоча, якби все було так просто, ми б тут із вами не зустрілися. Отже, пояснімо деякі моменти й розберемося з тонкощами.

Під час вибору коду та орієнтації на регуляторне законодавство необхідно бути уважним. Бо, наприклад, надання послуг громадського харчування та продажу напоїв у пересувних або знімних об'єктах, де готують і продають страви (тобто є кухня), що відповідає кодам 56107 і 56304, підпадає під режим, передбачений статтею 6 Декрету-закону № 48/2011 від 1 квітня (закон про так зване "нульове ліцензування"). У той час, як продаж готової їжі та напоїв підпадає під коди CAE 56304 і 56107). Ось ще приклади відповідних кодів:

47810 - Роздрібна торгівля в кіосках, на ярмарках і пересувних торговельних об'єктах продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;
47820 - Роздрібна торгівля в кіосках, на ярмарках і пересувних торговельних об'єктах текстильними виробами, одягом, взуттям, сумками та аналогічними товарами;
47890 - Роздрібна торгівля іншими товарами в кіосках, на ярмарках і пересувних торговельних об'єктах.

Які формальності, необхідні для отримання доступу до діяльності ярмаркового та/або вуличного продавця? Для початку всі заявники, які претендують на дозвіл на вуличну торгівлю, мають подати попереднє повідомлення (a mera comunicação prévia) до Головного управління з економічної діяльності (Direção-Geral das Atividades Económicas - DGAE), після чого видається так звана "ліцензія" на здійснення діяльності (o título de exercício de atividade), а також, за бажанням заявника, спеціальний розпізнавальний знак для розміщення в місцях продажу на довговічному носії (у сенсі не просто документ формату А4, а пластикова картка). Просте попереднє повідомлення має бути подане в електронному вигляді в онлайн центрі обслуговування Balcão do Empreendedor. Можна зробити це також на сайті своєї Câmara Municipal (у нас на сайті муніципалітету Фігейра-да-Фош це виглядає так). Якщо є час і бажання попрактикувати свою португальську, то можна з'явитися особисто в Câmara Municipal свого міста або, якщо ви мешкаєте в Лісабоні, навідатися просто до головного офісу DGAE за адресою: Av. Visconde Valmor n. º72, 1069-041 Lisboa (якісь запитання, до речі, можна уточнити в них за електронною адресою dgae@dgae.min-economia.pt). Дозвіл на здійснення діяльності — це документ, дійсний на всій території країни, що видається після подання простого попереднього повідомлення і слугує для ідентифікації ярмаркового або вуличного торговця, а також його працівників перед контролюючими органами та муніципальними радами, які видають локальні погодження.

O título de exercício de atividade є безоплатним, не має терміну дії та відображає дату видачі, реєстраційний номер у DGAE, ідентифікаційний номер продавця, інформацію щодо видів його економічної діяльності (CAE), адресу реєстрації та ідентифікаційні дані працівників, зайнятих у здійсненні діяльності. Період здійснення діяльності з вуличної торгівлі може бути встановлений тільки конкретною міською радою відповідно до чинного законодавства з урахуванням періоду роботи торговельних закладів, саме в локальному погодженні. Що буде, якщо ви не подасте попереднє повідомлення до DGAE? Це може призвести до правопорушення, яке карається штрафом у розмірі від 500 до 3000 євро для фізичних осіб та від 1750 до 20000 євро для юридичних осіб. Наявність карти та ідентифікаційного знака на довговічному носії не обов'язкова, оскільки їх видача передбачає сплату зборів у розмірі 15 і 10 євро відповідно (примусити вас до сплати ніхто не має права, можна задовольнятися простою видрукованою сторінкою). Але, якщо ж ви вирішили отримати "картки", то оплату можна здійснити банківським переказом на ім'я казначейства IGCP (реквізити вам дадуть), а під час особистого звернення допускають тільки готівковий розрахунок. Орган, який отримав запит на título de exercício de atividade, видає підтвердження, яке засвідчує контрольним органам і міським радам, що попереднє повідомлення було подано.

З боку муніципалітету визначення порядку розслідування провадження у справах про адміністративні правопорушення, накладення штрафів і додаткових покарань за адміністративні правопорушення зазвичай покладається на мера міста з правом делегування будь-кому зі своїх радників, а доходи від накладення штрафів повністю надходять до муніципалітету. Правопорушеннями визнаються:

здійснення нестаціонарної роздрібної торгівлі на території муніципалітету в недозволеному місці або районі;
здійснення нестаціонарної роздрібної торгівлі з порушенням правил зайняття громадського простору або з порушенням встановленого часу.

Караються такі порушення штрафом у розмірі від 3,74 до 3 740,98 євро щодо фізичної особи та від 3,74 до 44 891,82 євро щодо юридичної особи. При цьому недбалість карається зі зменшенням мінімальної та максимальної меж штрафів удвічі. Компетентні інспекційні служби можуть також вилучити товар разом із накладенням штрафу (повернення вилученого власнику здійснюється після надання квитанції про оплату).

Якщо у вас є працівники, то про їхнє прийняття або звільнення, ви зобов'язані повідомляти в простому попередньому повідомленні, зокрема це стосується чоловіка/дружини, який здійснює професійну діяльність разом з вами на регулярній та постійній основі (ну і решти членів сім'ї теж, якщо вони залучені). Але є нюанс — членам сім'ї, які періодично допомагають продавцю в транспортуванні, монтажі та демонтажі обладнання в торговому залі без отримання винагороди, реєструватися в органах соціального забезпечення та ідентифікуватися в DGAE як працівники не потрібно. Тобто, члени сім'ї, які час від часу допомагають продавцю, не отримуючи за це винагороди, не вважаються працівниками. Однак, якщо вони роблять це на постійній основі, здійснюють продажі або замінюють продавця за його відсутності, то вони мають бути зареєстровані в органах соціального забезпечення та зазначені в DGAE як працівники. Яким чином доводиться сталість зайнятості, а також отримання або неотримання винагороди — не дуже зрозуміло, тому, я думаю, що ніхто на це особливо уваги не звертає (тільки якщо когось іншого на місці продавця, приміром, неодноразово не спіймають на гарячому).

До речі, ви також маєте доповісти в DGAE про наступні зміни протягом 60 днів після їхнього настання (якщо не повідомите, то на вас чекають ті самі штрафи, що й за неподання початкового повідомлення):

Зміна галузі діяльності, або інших відомостей юридичного характеру (форма діяльності, адреса тощо);
Прийняття або звільнення працівників, на яких покладається здійснення діяльності;
Припинення діяльності.

З документами, сподіваюся, більш-менш зрозуміло, тим паче, що в кожному муніципалітеті будуть свої спрощення або навпаки складнощі. Доведеться пройти цей шлях самостійно, використовуючи цю статтю лише як приблизний план дій. Перейдемо до технічних деталей. Що має бути при собі у продавця в момент здійснення діяльності? Тут усе просто:

документи на підприємство (підтвердження відкриття ІП або юридичної особи);
та сама ліцензія на здійснення діяльності (o título de exercício de atividade), у вигляді видрукованого документа або картки на довговічному носії;
усі працівники, які перебувають на точці продажу, повинні мати посвідчення особи;
у наявності мають бути рахунки-фактури, що підтверджують придбання продукції для продажу, якщо ви займаєтеся перепродажем, а не продажем продуктів власного виготовлення.

Звісно, у дозволі на здійснення діяльності муніципалітет пропише вам конкретне місце для торгівлі, але все ж таки необхідно дотримуватися логіки й не робити нічого з нижчепереліченого:

перешкоджати або ускладнювати будь-яким чином рух у місцях, призначених для руху транспортних засобів і пішоходів;
перешкоджати або ускладнювати доступ до громадського транспорту та до його зупинок;
перешкоджати або ускладнювати доступ до пам'яток архітектури, громадських або приватних будівель, а також доступ до комерційних установ або магазинів;
кидати на землю будь-які відходи, залишки їжі, сміття або інші матеріали.

При виборі діяльності, а також місця її здійснення зверніть увагу, що під особливим контролем у роздрібній торгівлі перебувають такі товари:

Забороняється продаж алкогольної продукції поблизу початкових і середніх шкіл у радіусі 100 метрів від зовнішнього периметра кожного закладу.
Продавці, які реалізують харчові продукти, зобов'язані дотримуватися чинних у законодавстві положень щодо гігієни харчових продуктів, без шкоди для дотримання інших вимог, встановлених спеціальним законодавством, яке застосовується до певних категорій продуктів.
До режиму виїзної торгівлі рибою в пристосованих пересувних транспортних засобах застосовуються положення чинного законодавства, але міська рада може, якщо того вимагають суспільні інтереси, обмежувати або взагалі забороняти виїзну торгівлю рибою.
Забороняється продаж товарів, які можуть порушити права на промислову власність, а також практика недобросовісної конкуренції, введення в оману або агресивна комерційна практика.
Дефектні товари мають бути належним чином ідентифіковані та відокремлені від інших товарів таким чином, щоб вони могли бути легко розпізнані споживачами.

Що стосується оформлення торгового місця, особливо суворих і чітких правил немає, але є деякі загальноприйняті норми. Лотки, прилавки або лавки, що використовуються для демонстрації, продажу або зберігання харчових продуктів, мають бути виготовлені з матеріалу, стійкого до утворення слідів і такого, що легко миється. Про те, що все повинно утримуватися в суворій чистоті та гігієні, думаю, ми всі й так знаємо. Для здійснення вуличної торгівлі харчовими продуктами стан транспортного засобу має відповідати необхідним і достатнім гігієнічним умовам, а для отримання необхідного дозволу продавець повинен звернутися до муніципального ветеринарного лікаря з проханням про проведення огляду (у муніципалітеті вам дадуть необхідні контакти). Вулична торгівля харчовими продуктами на пляжах та в інших місцях відпочинку має також відповідати правилам, що забезпечують якість продукції та відповідають вимогам органів контролю якості продуктів харчування. Таким чином, закон дозволяє продаж на пляжі кондитерських виробів, таких як bolo de Berlim, наприклад, з кремом або без нього, за умови, що вони добре запаковані (напевно, всі ми бачили торговців з портативними холодильниками на пляжі, які гучно зазивають придбати свій товар). Це не обов'язково означає, що товар має перевозитися на пляж у холодильних установках. Оскільки йдеться про продукцію, яка зазвичай споживається за короткий проміжок часу, продавцю просто необхідно розрахувати, скільки часу він буде перебувати на відкритому повітрі, і співвіднести цей термін із кількістю товару, яку він зможе продати без втрати свіжості.

Обов'язковим є доведення відпускних цін до споживача в такому порядку (до пляжних торговців це правило не стосується):

Ціну має бути вказано в цифрах на видному, недвозначному, простому місці, яке добре читається, за допомогою знаків, етикеток або списків;
На фасованій продукції має бути зазначена відпускна ціна і ціна за одиницю виміру;
Продукція, що реалізується оптом, повинна мати маркування із зазначенням ціни за одиницю виміру;
Продукція, що реалізується поштучно, повинна мати маркування із зазначенням відпускної ціни за штуку;
Ціна продажу повинна включати всі податки, мита та інші збори.

Щодо харчових продуктів необхідно орієнтуватися на Регламент (ЄС) № 852/2004 Європейського парламенту та Ради від 29 квітня 2004 р. (Regulamento (CE) nº 852/2004 do Parlamento Europeu e do Conselho, de 29 de abril de 2004), що встановлює основні правила гігієни, яких мають дотримуватися оператори харчових продуктів.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що в Португалії відкрити пересувну точку торгівлі не так складно, просто з приготуванням їжі на вулиці або торгівлею швидкопсувними продуктами, буде трохи більше обмежень і погоджень щодо зберігання, наприклад. Також вибір вдалої локації залежатиме від наявної конкуренції: у провінції відкрити такий бізнес набагато простіше, ніж у великих містах. Але виглядає все дуже реально і цілком приязно до майбутнього бізнесмена. Тож, як завжди, за традицією побажаю всім удачі в реалізації проєктів мрії та якнайшвидшої перемоги над бюрократичною машиною Португалії.

А наостанок, поспішаю нагадати, що не покидаючи наш сайт (на якому, до речі, вже понад 400 корисних статей про життя в Португалії), ви зможете отримати консультації професіоналів:

Якщо ви раптом ще не визначилися з місцем проживання в Португалії й думаєте, як поєднати його з бізнесом — вам на допомогу наша команда рієлторів у Португалії;
Потрібні консультації з організації та ведення податкового обліку та вибору схеми оподаткування — ласкаво просимо до нашого бухгалтера в Португалії;
За загальними консультаціями щодо розв'язання питань на території Португалії краще звернутися до персонального асистента;
Не забудьте, що підприємницька діяльність у багатьох її варіаціях вимагає обов'язкового страхування, тому заздалегідь краще проконсультуватися зі страховим агентом у Португалії, який також зможе підібрати й медичний страховий план, за необхідності.