Енергетична бідність та енергоефективність житла в Португалії WithPortugal

Кожен, хто хоч трохи знайомий з португальським побутом, знає про холод і вогкість португальських осель взимку. За цим феноменом, здавалося б, легко пояснюваним законами природи, криється комплексна соціальна проблема, яка називається енергетичною бідністю. Вона визначається як неможливість отримання домогосподарством необхідного рівня будь-яких побутових енергетичних послуг, відсутність яких спричиняє дискомфорт або пов'язана з труднощами для членів домогосподарства. У ситуації енергетичної бідності перебувають, з одного боку, сім'ї, які витрачають відчутну частку свого доходу на енергоспоживання, а з іншого боку, люди, які свідомо обмежують своє енергоспоживання до некомфортного рівня, щоб уникнути надмірно високих витрат.

У цій статті ми спробуємо розібратися, що становить енергетичну бідність у Португалії, як держава бореться з цією проблемою і який існує критерій вибору енергоефективного житла.

Причини енергетичної бідності в Португалії

У Європі енергетична бідність вважається серйозною проблемою, наслідки якої завдають серйозної шкоди здоров'ю, добробуту і залученості в соціальне життя. В умовах пандемії, коли людям довелося проводити набагато більше часу вдома, ніж раніше, тільки посилилася актуальність енергетичних послуг у більшості аспектів повсякденного життя, включно з роботою, освітою, розвагами та комфортним перебуванням вдома.

Чому в Португалії існує енергетична бідність? На це питання не вийде відповісти коротко. Поширенню проблеми сприяють кілька чинників одночасно:

Низька якість житла

Процеси індустріалізації та урбанізації в Португалії почалися досить пізно, та й житлова політика держави не завжди була цілеспрямованою. Серйозна нестача житла в другій половині 20 століття спровокувала сплеск нелегального будівництва і самобуду, а також зростання кількості покинутих будівель, особливо в Лісабоні та Порту. За оцінками, у 1970-х роках близько 40% житлових будівель у країні не мали ліцензії. Щоб зробити житло доступнішим, під час диктатури Estado Novo було запроваджено заморожування орендної плати, але його подовження мало згубні наслідки, включно з відсутністю інвестицій з боку орендодавців, що сприяло погіршенню якості житла. Навпаки, в інших європейських країнах з початку 20 століття доступність, вартість і якість житла активно просувалися в рамках політики держави загального добробуту. У Португалії якісь вимоги до того, як тепло повинно бути в житлових будівлях, стали з'являтися на законодавчому рівні тільки в 1990-ті, а до цього рівень теплоізоляції житлового фонду був ще нижчим.

Крім низької якості будівництва будинків, багато домогосподарств фінансово не в змозі проводити ремонтні роботи. Проблеми існують не тільки з підтриманням тепла. Наприклад, за даними Євростату 2020 року чверть населення Португалії (25,2%) проживала в будинках із протіканнями, вологістю або гниллю на вікнах чи підлогах. На карті нижче можна побачити, що за цим показником Португалія є одним із європейських лідерів.

Прихильність традиціям у будівництві

Традиційно в Португалії будинки будуються без систем опалення або тільки з каміном (що дуже неефективно, бо втрачає понад 80% виробленого тепла і потребує значних фізичних зусиль для обслуговування). Ця практика будівництва, яка рідко зустрічається в інших країнах ЄС (за винятком Мальти та Іспанії), де майже всі будинки мають системи центрального опалення або інші стаціонарні системи. В ЄС для опалення будинку найчастіше використовується природний газ. У Португалії у більшості населення такої можливості немає, оскільки газорозподільною мережею з другої половини 1990-х охоплено лише 34% домогосподарств у країні, і розташовані вони переважно у великих міських районах. Більшість португальського населення, особливо економічно менш розвиненого, як і раніше, використовує газ у балонах, який дорожчий, ніж трубопровідний газ, та ще й не продається за пільговими тарифами.

Низька енергоефективність побутової техніки

За відсутності стаціонарних систем опалення велика частина населення користується дешевими електричними переносними обігрівачами. Як можна здогадатися, низька вартість пристроїв означає і їхню низьку ефективність і, відповідно, високі витрати на експлуатацію. Хтось лякається великих рахунків за електрику і тому перестає використовувати обігрівачі зовсім. А хтось, особливо португальці з нижчими доходами, використовує свої електроприлади доти, доки вони не перестануть працювати, навіть якщо вони вже неефективні, як це часто буває з холодильниками, морозильниками або телевізорами. Під час купівлі будь-якої техніки найбідніші завжди вибирають найдешевші моделі, не беручи до уваги майбутні витрати на електрику.

Звичка переносити холод

Сукупність кількох чинників призвела до того, що в Португалії практика обігріву будинку взимку з використанням сучасного обладнання не поширена повсюдно. У Португалії перевага надається використанню теплого одягу і взуття або ковдр, а не обігріву приміщення. За винятком камінів, опалювальне обладнання, як правило, використовується тільки в найхолодніші дні й дуже обмежено: тільки в тих кімнатах будинку, де це найбільш необхідно, і протягом якомога коротших періодів. Використання електрообладнання для індивідуального обігріву (наприклад, електричних ковдр) також дуже обмежене. Інші поширені способи зігрітися включають більш тривале перебування в ліжку або більш ранній відхід до сну, використання грілок, вживання гарячої їжі та напоїв або, якщо дозволяє погода, вихід на вулицю. Основна причина того, що опалювальне обладнання частіше (або взагалі) не використовується, має економічний характер, тому холод у домашніх умовах стає нормою.

Звичка переносити спеку

Електричні пристрої для боротьби зі спекою використовуються дуже акуратно. Хоча з середини 2000-х років у португальських будинках активно встановлюють кондиціонери (стало звичним передбачати попереднє встановлення цього обладнання в новобудовах), вони все ще не поширені серед громадян, найбільш вразливих економічно. Вироблені населенням методи боротьби зі спекою здебільшого полягають у регулюванні внутрішньої температури житла шляхом природної вентиляції (тобто відчинення вікон і дверей) і захисту від надмірного сонячного випромінювання та проникнення гарячого повітря ззовні. Інші загальноприйняті методи включають адаптацію одягу, зниження температури води в душі, переміщення з тепліших кімнат у більш прохолодні (наприклад, сон на нижньому поверсі) та вживання більшої кількості води (або інших напоїв).

Використання вентиляторів зазвичай уникають через вартість енергії, а також побоювання, що це вплине на людей із респіраторними захворюваннями та неприязню до примусової циркуляції повітря. Коли це відбувається, використання вентиляторів обмежується винятково спекотними днями й зазвичай тільки протягом коротких періодів часу.

Недооцінка серйозності зимових холодів

Уявлення про те, що зима в Португалії коротка і м'яка і що в минулому було холодніше, призводить до психологічного знецінення холоду в будинку, заохочуючи використання недорогих заходів для боротьби з холодом і, таким чином, утримуючи людей від інвестицій в ефективне обладнання для обігріву та капітальний ремонт будинку. Одночасно існує уявлення про те, що періоди сильної спеки стають частішими та інтенсивнішими через зміну клімату. Це спонукає населення купувати обладнання, що допомагає боротися зі спекою. На боротьбу з холодом грошей просто не залишається.

Сприйняття обігріву як розкоші

У Португалії опаленням будинку нехтують, вважаючи нормальним і прийнятним відчуття холоду взимку. Не мерзнути вдома взимку вважається розкішшю, тому замість того, щоб витрачати гроші на опалення або на роботи з утеплення будинку, люди вважають за краще їх витрачати на задоволення інших потреб домогосподарства, які вважаються більш нагальними. Таким чином, існує високий рівень толерантності до холоду, який не обмежується людьми з низькими доходами. Така толерантність або смиренність із дискомфортом підкріплюється суспільним визнанням економії енергії, яка також поширюється на інші енергетичні послуги, як-от освітлення, прання одягу чи приготування їжі. У цьому соціокультурному контексті багато громадян вважають за краще не користуватися енергетичними послугами, ніж нести витрати, які вони не можуть собі дозволити або які вони вважають занадто високими.

Якщо порівнювати з іншими країнами Євросоюзу, то за даними Євростату, 2021 року Португалія була на 2 місці з кінця за часткою енергії, що використовується домогосподарствами для опалення свого житла (30,8%). Для порівняння, найвища частка спостерігалася тоді в Люксембурзі (80,3%).

Висока вартість енергії

Вартість енергії може сильно вплинути на споживання. Останніми роками ціни на електроенергію для побутових споживачів у Португалії були одними з найвищих у ЄС. За даними Євростату, у другій половині 2018 року Португалія навіть була країною, в якій електрика була найдорожчою для домогосподарств, а ціни на газ також були одними з найвищих у ЄС (звісно, якщо ціни на енергетику порівнювати за паритетом купівельної спроможності). Того року податки і збори, включені в рахунки за електроенергію в Португалії, становили 55% від остаточної ціни. Таким чином, у соціокультурному контексті, в якому вважається нормальним мерзнути взимку, багато португальців воліють звести витрати на опалення до мінімуму.

Низький рівень доходів

Попри позитивну динаміку скорочення економічної нерівності в країні від середини 1990-х до кінця 2010-х років, економічна криза і політика жорсткої економії, що наступила за нею, повернули цю тенденцію назад, що призвело до явного погіршення умов життя і фінансового становища населення. Пандемія та її серйозні економічні наслідки погіршили умови життя багатьох португальців, особливо тих, хто вже був більш вразливим. Низькі доходи можуть не тільки перешкоджати сім'ям користуватися необхідними їм енергетичними послугами, а й впливають на їхню спроможність купувати або ремонтувати побутове обладнання.

Недовіра громадян до постачальників енергетичних послуг

Лібералізація енергетичного ринку та деякі зміни в секторі ускладнили енергопостачання через збільшення кількості постачальників, умов контрактів і відмінностей між розподільними мережами та постачальниками енергії, що призвело до невизначеності та незахищеності, особливо серед найбільш вразливих громадян. Багато хто боїться змінювати постачальників, а також мають негативний досвід, пов'язаний з агресивними продажами.

Низький рівень інформованості населення

Через різні історичні та структурні чинники в Португалії рівень грамотності та освіти населення залишається нижчим, ніж у більшості інших країн ЄС. Попри еволюцію в позитивному напрямку, цей сценарій продовжує впливати на грамотність дорослих громадян та їхню спроможність розв'язувати складні питання, як-от споживання енергії. Часто у людей виникають складнощі з розумінням договору енергопостачання (особливо коли йдеться не про прості тарифи, коли є "знижки" або коли додаються інші послуги). Труднощі також виникають під час оцінки енергоспоживання побутового обладнання, за винятком уявлення про те, що електричні обігрівачі, холодильники та духовки належать до числа тих, які споживають найбільше енергії. Спостереження за тим, як лічильник електроенергії працює швидше, коли деякі прилади під'єднано, і той факт, що електричний розподільний щит вимикається в разі одночасного під'єднання деяких пристроїв, є важливими та інтуїтивно зрозумілими способами, які використовують громадяни для оцінки споживання електроенергії обладнанням. Але той факт, що електроенергія подається безперебійно, пов'язаний з розрахунковим або фіксованим щомісячним виставленням рахунків і можливістю періодів з різними тарифами, ускладнює розуміння взаємозв'язку між використанням і вартістю енергії (на відміну від того, що відбувається з іншими формами енергії, які продають за одиницю, такими як газ у балонах).

Скільки португальців перебувають у ситуації енергетичної бідності

Відповідно до чинників, перелічених вище, виокремлюють 4 основні індикатори енергетичної бідності.

Населення, яке проживає в умовах неможливості підтримувати адекватний рівень тепла у своєму домі - 18,9% від усього населення Португалії (1,9 мільйона осіб).
Домогосподарства, які користуються пільговими тарифами на електроенергію - 752.956 домогосподарств (1,9 мільйона осіб).
Домогосподарства, які користуються пільговими тарифами на газ - 34.709 домогосподарств (87.000 осіб).
Домогосподарства, чиї витрати на енергію становлять 10% від їхніх доходів і більше - 1.202.567 домогосподарств (3 мільйони осіб).

Є ще низка додаткових індикаторів, тут я згадаю лише деякі з них.

Енергоефективність житлових приміщень - 69,6% усіх осель Португалії мають клас ефективності C і нижче.
Населення, яке має борги з оплати комунальних послуг, - 4,3% (440.000 осіб).

Ґрунтуючись на визначенні енергетичної бідності, аналізі обраних основних показників і зіставленні з даними про соціальну допомогу та доходи, підраховано, що в Португалії від 1,9 до 3 мільйонів осіб перебувають у ситуації енергетичної бідності на основі їхніх житлових умов і за критерієм співвідношення доходів і витрат на енергоспоживання.

Як держава бореться з енергетичною бідністю

У 2010 році в рамках Національної енергетичної стратегії було впроваджено спеціальний пільговий тариф на електроенергію (Закон-декрет № 128-А/2010), а у 2011 році також було впроваджено пільговий тариф на природний газ (Декрет-закон № 101/2011). Ці тарифи призначені для найбільш економічно вразливих верств населення. Пільговий тариф на електроенергію доступний громадянам, які отримують різну соціальну допомогу, а також мають загальний річний дохід, не вищий за 5.808 євро. Однак доступ до пільгового тарифу на природний газ більш обмежений, а для газу в балонах, як і раніше, не існує пільг. В умовах кризи, пов'язаної з пандемією, 2020 року соціальні тарифи на електроенергію і природний газ стали доступні всім безробітним.

За даними за 2020 рік загальна кількість одержувачів пільгового тарифу на електроенергію відповідала приблизно 14% від загальної кількості домогосподарств, а загальна кількість одержувачів соціального тарифу на природний газ становила 2% від загальної кількості домогосподарств споживачів природного газу. Динаміка кількості бенефіціарів пільгових тарифів показана на графіку нижче.

Ці заходи, хоч і підтримують значну кількість громадян у покритті їхніх енерговитрат, все ж не усувають причини енергетичної бідності.

У 2020 році Португалія затвердила Національний план з енергетики та клімату на 2021-2030 роки (PNEC 2030). Цей план націлений, зокрема, на створення довгострокової стратегії боротьби з енергетичною бідністю, на розроблення програм, що сприяють підвищенню енергоефективності та інтеграції поновлюваних джерел енергії.

У березні 2021 року комплекс заходів, присвячених енергетичній бідності, було включено і до Плану відновлення та забезпечення стійкості (PRR 2021-2026). Наприклад, було ухвалено рішення про виділення 100 000 чеків як пряму допомогу сім'ям, які найбільше цього потребують, для поліпшення енергопостачання їхніх будинків. Ці та інші заходи й політики згодом були розроблені та розширені в Національній довгостроковій стратегії боротьби з енергетичною бідністю на 2021-2050 роки. Ця стратегія передбачає, зокрема, виділення щонайменше 300 мільйонів євро на заходи з підвищення енергоефективності житлових будівель.

Енергоефективність житлових будівель у Португалії

Перші вимоги щодо оцінки підтримки тепла в житлових будинках і запобігання перегріву були введені в Португалії в 1990 році. У 2006 році було ухвалено Систему енергетичної сертифікації будівель (SCE), систему, що дає змогу оцінити енергоефективність об'єкта за заздалегідь визначеною шкалою з 8 класів (від A+ - дуже ефективний, до F - дуже неефективний) і надає власникам актуальну інформацію щодо впливу цієї класифікації на комфорт, здоров'я та споживання енергії. У період з 2014 по 2020 рік було видано приблизно 1,3 мільйона енергетичних сертифікатів, з яких лише 12,3% житлових приміщень кваліфіковано як дуже ефективні (А та А+), а близько 70% сертифікованих житлових приміщень мають клас ефективності C або нижче, як показано на діаграмі.

Ґрунтуючись на аналізі енергетичних сертифікатів, можна дійти висновку, що національний фонд наявних будівель не має необхідної спроможності забезпечувати адекватні умови життя для всіх його мешканців, а саме тепло- та звукоізоляцію і хорошу якість повітря всередині приміщень.

Значна частина житлового фонду застаріла і потребує ремонту. Чи буде під час цього ремонту підвищуватися енергоефективність будівель — велике питання.

Як оцінити енергетичну ефективність будинку

Будь-який власник будинку або квартири може запросити енергетичний сертифікат для своєї нерухомості. Отримання цього сертифіката обов'язкове для:

Новобудов;
Вторинної нерухомості, що підлягає капітальному ремонту (тобто такому ремонту, за якого передбачувана загальна вартість робіт перевищує 25% від загальної вартості будівлі на основі середньої вартості будівництва, що публікується щорічно);
Продажу нерухомості або її здачі в оренду;
Будівель, на які поширюються програми фінансування, якщо для цієї мети потрібна енергетична сертифікація;
Власників будівель, які мають право на доступ до податкових пільг, якщо для цієї мети потрібна енергетична сертифікація.

Щоб отримати енергетичний сертифікат, достатньо звернутися до однієї з численних організацій, що надають ці послуги, наприклад, до SCE. Потрібно підготувати пакет документів і забезпечити доступ експертів на територію. Власне, почекати на їхнє рішення та отримати сертифікат. Слід зазначити, що сертифікати енергоефективності мають терміни дії, які залежать від призначення будівлі.

Переваги наявності енергетичного сертифіката для власника нерухомості

Крім того, що будинок із вищим енергетичним класом має конкурентну перевагу на ринку нерухомості, наявність енергетичного сертифіката може допомогти його власнику отримати доступ до фінансування за більш вигідними ставками або скористатися пільгами за податками IMI або IMT.

Для підтримки реалізації заходів щодо поліпшення, зазначених в енергетичному сертифікаті, власникам нерухомості доступно кілька інструментів. Використовуючи перелічені нижче інструменти, можна отримати доступ до фінансування або пільг, які дадуть вам змогу відновити та покращити нерухомість.

Програма Casa Eficiente 2020 спрямована на надання кредитів на пільгових умовах для діяльності, що сприяє поліпшенню екологічних показників приватних житлових будинків, у сфері енергоефективності та водозбереження, а також у сфері управління міськими відходами. Ремонт може бути проведено як всередині, так і зовні будівлі.

Заяву можуть подати власники житлових будинків або їхніх секцій, а також відповідних кондомініумів. Будинки можуть розташовуватися в будь-якому місці на території країни.

Програма IFRRU 2020 призначена для інвестицій у відновлення міської забудови та підвищення енергоефективності на всій території країни. Цей інструмент підтримує комплексне відновлення будівель (багатоквартирних або приватних будинків) у віці 30 років і більше (або, в разі меншого віку, які демонструють рівень збереженості, що дорівнює або менше 2, визначений відповідно до положень Декрету-закону №. 266-Б/2012 від 31 грудня).

Пільги з податку на нерухомість (IMI)

Муніципалітети за рішенням муніципальних зборів можуть встановити зниження до 25% ставки муніципального податку на нерухомість (IMI), що діє в роки, до яких належить податок, що застосовуватиметься до енергоефективних міських будівель:

Коли будівлі присвоєно енергетичний клас, що дорівнює або перевищує А;
Коли в результаті будівельних або ремонтних робіт будівлі було присвоєно клас енергоефективності, щонайменше на 2 кроки вищий за попередній клас.

Ці пільги діють протягом 5 років. Проконсультуйтеся з вашим муніципалітетом, щоб дізнатися, чи можете ви скористатися цими пільгами і як це зробити.

Пільги з податку на передачу нерухомості (IMT)

Як передбачено у статті 45 EBF, міські будівлі або автономні частини, побудовані понад 30 років тому або розташовані в міських зонах, користуються звільненням від IMT за умови, що вони в сукупності відповідають таким умовам:

підлягають реабілітаційним заходам, що просуваються відповідно до положень Правового режиму міської реабілітації;
внаслідок втручання, передбаченого в попередньому параграфі, відповідний стан консервації на два рівні вищий від раніше призначеного та має щонайменше добрий рівень, а вимоги щодо енергоефективності виконано.

Звільнення від IMT виникає при купівлі майна, призначеного для відновлення, за умови, що набувач розпочинає відповідні роботи протягом трьох років з дати придбання. Також застосовуються інші обмеження.

Замість висновку: як не потрапити в капкан енергетичної бідності в Португалії

Як ми могли побачити, значна частина населення Португалії, м'яко кажучи, відчуває дискомфорт від неможливості повноцінно обігрівати своє житло і користуватися енергетичними послугами в повному обсязі. Щоб не наслідувати цього сумного прикладу, іммігранту потрібно, як мінімум, прагнути обирати енергоефективне житло (що можна зробити, звертаючи увагу на енергетичні сертифікати) і прагнути отримувати дохід, достатній для того, щоб оплачувати комунальні послуги без шкоди для бюджету. На жаль, портал WithPortugal.com не зможе вам допомогти з відповіддю на запитання: "Як отримувати великий дохід у Португалії?". Однак допомогу в пошуку житла тут можна знайти — ви можете звернутися до професійного рієлтора у Лісабоні, Порту, Фігейрі, Алгарве та на Мадейрі, які із задоволенням допоможуть вам знайти нерухомість згідно з вашими критеріями.

Також на порталі WithPortugal.com ви можете отримати професійні послуги: перекладача, персонального асистента, фахівця зі страхування, обміну криптовалюти.

Для написання цієї статті було використано дуже цікаві матеріали, опубліковані у відкритому доступі. Якщо вас зацікавила тема, пропоную ознайомитися з ними: