Розірвання шлюбу в Португалії WithPortugal

Варто відразу зазначити, що у цій статті ми говоримо про розірвання шлюбу, укладеного на території Португальської Республіки і відповідно до португальського законодавства. Розірвання шлюбу в Португалії може бути здійснено за згодою обох сторін подружжя у відділах реєстрації актів цивільного стану (Instituto dos Registos e do Notariado, IRN), або ж без згоди одного з подружжя у суді. У цій статті ми обговоримо, як правильно та відповідно до закону зареєструвати розірвання шлюбу в Португалії.

Розірвання шлюбу за згодою обох сторін в Португалії

Відповідно до португальського законодавства, а саме статті 1773 Цивільного кодексу Португалії, розірвання шлюбу може бути двох видів: мирним і спірним. Розлучення за згодою сторін відбувається тоді, коли обидві сторони згодні на розірвання шлюбу та поділ спільного майна, при цьому процес ініціюється за зверненням обох сторін і вирішується досить просто та швидко. Якщо ж подружжя домовилося про розірвання шлюбу за згодою, але існують розбіжності щодо поділу спільного майна, розлучення також класифікується як за згодою сторін, але підстави для того, щоб звертатися до суду, відсутні. Такий тип розлучення може бути здійснений як у відділах реєстрації актів цивільного стану, так і в суді.

Почнемо з розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану. Подружжя має право оформити розірвання свого шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану за умови, що вони заздалегідь домовились про умови виконання батьківських обов'язків щодо неповнолітніх дітей (тобто, якщо у подружжя є спільні діти, народжені в даному шлюбі), домашніх тварин, а також про поділ спільного майна, набутого під час цього шлюбу. Для того, щоб оформити розлучення за згодою сторін, подружжя або їхні адвокати, які представляють їх інтереси, повинні подати заяву до органів реєстрації актів цивільного стану разом із таким переліком документів (всі оновлення щодо документів на розлучення можна перевірити на офіційному сайті органів реєстрації актів цивільного стану):

Заява про поділ майна за згодою сторін (Um requerimento de separação de bens por mútuo consentimento);
Список усіх активів подружжя та їхня вартість (Uma lista de todos os bens do casal e dos seus valores). Слід відзначити, що цей документ подається з метою того, щоб орган реєстрації актів цивільного стану був впевнений в тому, що ніхто з подружжя, при розлученні та поділі активів, не постраждає;
Довідка про рішення суду або документ, що підтверджує згоду подружжя на те, як будуть здійснюватися батьківські права щодо неповнолітніх дітей (Uma certidão da sentença judicial ou um documento que comprove que o casal está de acordo sobre a maneira como vai ser feito o poder parental sobre os filhos menores de idade). Якщо у подружжя немає спільних неповнолітніх дітей, таке підтвердження не потрібне;
Документ, що встановлює узгоджену між подружжям суму аліментів як щодо неповнолітніх дітей, так і щодо одного з подружжя (Um documento que estabeleça o valor acordado entre o casal para a pensão alimentícia);
Документ, що встановлює те, що станеться з будинком, де проживала сім'я (Um documento que informe o que acontecerá com casa onde a família mora);
Свідоцтво про укладення шлюбного договору подружжями, якщо цей документ не був встановлений та зареєстрований в присутності працівника органів реєстрації актів цивільного стану (Uma certidão do acordo pré-nupcial feita pelo casal, caso o acordo não seja estabelecido na presença de um funcionário do registro civil).

При розлученні за взаємною згодою подружжя може самостійно провести увесь процес розлучення (тобто без втручання адвокатів) через орган реєстрації актів цивільного стану. Щоб допомогти нашим читачам у підготовці документів для розлучення за взаємною згодою, ми зібрали приклади заяв, які необхідно буде подати до органу реєстрації актів цивільного стану для здійснення даного цивільного акту:

Як ми вже говорили раніше, процес розірвання шлюбу за згодою обох сторін в органах запису актів цивільного стану досить простий. Працівник цієї державної установи запросить подружжя на консультацію, де перевірить виконання вимог португальського законодавства та оцінить угоди, які були досягнуті щодо спільного житла, батьківських обов'язків, аліментів та іншого спільно набутого рухомого та нерухомого майна. Якщо працівник органів запису актів цивільного стану розуміє, що всі інтереси подружжя захищені, він приймає рішення про розлучення. Якщо один з подружжя або його офіційний представник з чимось не згоден, то рішення працівника органів запису актів цивільного стану можна оскаржити. У такому випадку справа буде передана на розгляд і остаточне рішення Апеляційному суду (Tribunal da Relação) регіону, де подружжя зареєстроване. Якщо при запрошенні подружжя на консультацію в органи запису актів цивільного стану один з подружжя перебуває за межами Португалії, про цей факт необхідно своєчасно повідомити той орган запису актів цивільного стану, в якому було призначено зустріч. Тоді консультація з розірвання шлюбу за згодою обох сторін буде відкладена на період, не більше 30 днів. Але якщо одна із сторін подружжя не з'явиться на зустріч з працівником органу запису актів цивільного стану і не повідомить про це заздалегідь, то в такому випадку процес розлучення буде призупинено до вибору нової дати. При повторній неявці процес розлучення за згодою двох сторін буде скасований працівником органу запису актів цивільного стану.

Послуги з укладання та розірвання шлюбу, а також розподілу та нової реєстрації майна потребують певних фінансових витрат. Так, вартість послуги з розірвання шлюбу, розподілу спільної власності та її нової реєстрації для колишнього подружжя коштує 625 євро. Також варто звернути увагу на те, що ця сума може збільшуватись в залежності від кількості майна, яке потрібно розділити та зареєструвати. Крім того, вартість цієї послуги органів запису актів цивільного стану не включає державний податок.

У разі, якщо подружжя бажає розірвати шлюб за взаємною згодою, але без поділу майна, просто тому що їм нема чого ділити, тоді вартість розлучення в органах реєстрації актів цивільного стану складе 280€, без урахування державного податку. Якщо ж подружжя вважається економічно вразливими і не має спільного майна, яке необхідно поділити, тоді розлучення за згодою сторін вони зможуть оформити в органах реєстрації актів цивільного стану безкоштовно. Для цього їм необхідно буде довести свою неплатоспроможність. Іншими словами, при розлученні за згодою сторін працівнику органів реєстрації актів цивільного стану слід надати документ, виданий компетентним адміністративним органом, наприклад, районною адміністрацією, або витяг з державної установи соціального забезпечення (Instituto da Segurança Social), де буде зазначено, що подружжя є економічно вразливими.

Крім того, що розлучення за взаємною згодою може бути оформлене через органи запису актів цивільного стану, цей тип розлучення також можливий через втручання державного органу влади, яким є суд. Розлучення за взаємною згодою реєструється через суд у випадку, якщо подружжя згодне на розлучення, але не дійшло згоди щодо одного або кількох з наступних питань: регулювання батьківських обов'язків; регулювання обов'язків щодо спільних домашніх тварин; розділ спільної нерухомої власності, де проживало подружжя; визначення аліментів; розподіл спільного майна, набутого за роки шлюбу. Таке розлучення за взаємною згодою буде розглядатися суддею як і розлучення без згоди.

Розірвання шлюбу без згоди однієї із сторін подружжя в Португалії

При відсутності згоди між сторонами подружжя щодо рішення про окреме проживання та порушенні подружніх прав та обов'язків, однієї зі сторін може знадобитися розпочати спірний процес із розірвання шлюбу в судовому порядку. Португальське законодавство ґрунтується на тому, що ніхто не має залишатися у шлюбі проти своєї волі та/або в разі розриву афективного зв'язку. Так, згідно зі статтею 1781 Цивільного кодексу Португалії, якщо одна із сторін подружжя вважає, що їхній шлюб не відповідає умовам афективності та емоційної рівноваги, а також порушує фізичну та/або душевну рівновагу, він/вона можуть вимагати розірвання шлюбних стосунків навіть проти волі іншої сторони, якщо можливо буде довести одну з наступних причин:

фактичне окреме проживання сторін подружжя терміном не менше одного року (це передбачає відсутність спільного проживання між сторонами подружжя і водночас бажання не відновлювати його з боку обох або одного з подружжя. Такий спосіб життя між сторонами подружжя має спостерігатися систематично протягом не менше одного року);
зміна розумових здібностей сторони подружжя, якщо вона триває більше року і через її серйозність ставить під загрозу можливість спільного здорового проживання подружжя;
відсутність сторони подружжя без будь-яких відомостей, не менше одного року;
будь-які інші факти, що свідчать про остаточне розірвання шлюбу.

Такий вид розлучення знаходиться в компетенції суду з сімейних справ та справ неповнолітніх (Tribunal de Família e Menores) за місцем проживання заявника. На відміну від розлучення за спільною згодою, яке навіть у судовому порядку не потребує найму адвоката, в розлученні без згоди це є обов'язковою умовою, без якої розлучення через суд буде неможливим. Якщо ж ви опинилися в такій ситуації, то радимо звернутися за допомогою до юристів та адвокатів, які допоможуть розібратися в складних ситуаціях. Якщо один з членів пари не може оплатити ці послуги, він може звернутися за юридичною допомогою до Інституту соціального забезпечення (Instituto da Segurança Social). Після того, як перше клопотання було подано (документ, що містить факти, на яких ґрунтується заява про розлучення) і якщо позов був прийнятий до розгляду, то суддя призначає день для обов'язкової спроби згоди. Цю зустріч суддя організовує лише у тому випадку, якщо одна із сторін подружжя не звинувачується в домашньому насильстві щодо іншої сторони. Якщо відповідач погоджується на розлучення, суддя намагається отримати схвалення на розлучення за спільною згодою. У разі, якщо вони не можуть прийти до згоди, рішення про розлучення ухвалює суддя.

У ситуації, коли у подружжя є спільні діти і розлучення відбувається без спільної згоди, укладення угоди, що регулює виконання батьківських обов'язків стосовно неповнолітніх дітей, є суттєвим елементом, без якого завершення процесу розлучення є неможливим. Якщо такого роду угоду не можна укласти за спільною згодою, то суд односторонньо вирішує, як саме кожен з подружжя має виконувати свої батьківські обов'язки.

У свою чергу, при розірванні шлюбу без згоди обох сторін подружжя, розподіл майна може відбуватися за домовленістю між сторонами, або через втручання судового пристава. Також це стосується родинної нерухомості, в якій проживало подружжя. Розподіл спільної житлової площі може відбутися за спільною згодою між сторонами подружжя. У випадку, якщо це не стається, то суд в односторонньому порядку вирішує це спірне питання з урахуванням інтересів дітей, економічного становища подружжя, стану їх здоров'я, віку, професійної дієздатності, серед інших аспектів. Важливо зазначити, що ці фактори не застосовуються за ієрархією, але безперечно переважають інтереси неповнолітніх дітей (якщо такі є в сім'ї) та економічні можливості колишніх сторін подружжя. Але що ж відбувається, коли нерухомість, в якій проживало подружжя, належить одній із сторін подружжя? Тоді майно здається в оренду, розмір орендної плати та інші правила договору, а саме строк, будуть встановлені судом в односторонньому порядку.

Завершуючи цей розділ, ми хотіли б обговорити тему аліментів одному з подружжя при розірванні шлюбу. Сторона подружжя, яка просить аліменти від іншої сторони, має довести свої фінансові потреби та показати, що інший член подружжя здатний їх сплачувати. Для визначення суми можливих аліментів не існує математичного критерію. Суд, при призначенні аліментів, буде брати до уваги тривалість шлюбу, внесок сторони подружжя, яка просить аліменти, в економічну складову родини, вік та стан здоров'я, професію, трудовий досвід тощо. Якщо суддя призначає виплату аліментів одній із сторін подружжя, то вони можуть припинитися у разі, якщо член подружжя, який отримує аліменти, укладає новий шлюб або знаходить роботу та може самостійно забезпечити собі гідне життя. Крім того, виплати аліментів припиняються у разі недостойної поведінки, в тому числі і моральної.

Борги при розірванні шлюбу

В режимі спільної власності фінансові зобов'язання завжди лягають на обидві сторони подружжя. Проте не всі борги під час розлучення можуть вважатися спільними, навіть якщо вони виникли в режимі спільної власності, а саме:

купівля дорогих прикрас однією із сторін подружжя без згоди іншої;
борги, що виникли в результаті різних правопорушень;
компенсації, судові витрати та штрафи, які накладались за дії, вчинені стороною подружжя.

За такі зобов'язання відповідальність несе та сторона подружжя, через яку вони виникли. Для їх погашення використовуватиметься майно цієї сторони, а також половина майна, набутого в режимі спільної власності.

Податки при розірванні шлюбу

Сторони подружжя, які розлучаються, мають право не ділити спільно набуте майно, а продати його. Якщо один з колишніх співмешканців хоче залишити це майно, то він/вона викупає частку в іншого співмешканця. Прибуток від продажу будинку не оподатковується, якщо ця сума буде реінвестована в інше постійне житло. Якщо ви зацікавлені у купівлі нерухомості в Португалії, рекомендуємо прочитати серію наших статей на цю тему: "Купівля нерухомості в Португалії - все, що потрібно знати"; "Вибір нерухомості в Португалії: 10 неочевидних питань"; "Труднощі при купівлі квартири в Португалії" і т.д., а також звернутися до наших рієлторів, які працюють в будь-якій точці країни. Якщо сторона подружжя, яка отримала прибуток від продажу своєї частини майна, не реінвестує цей капітал, то в такому випадку доведеться заплатити податок на прибуток. Якщо ви хочете отримати більш детальну інформацію на цю тему, ми рекомендуємо звернутися до фахівців з бухгалтерського обліку. Якщо у подружжя є іпотечний кредит, який був оформлений у режимі спільної власності, то при оформленні розлучення банкам заборонено підвищувати процентну ставку за іпотечним кредитом. У такому випадку, залученому до цього виду кредиту, буде достатньо довести, що його прибуток значно зменшився у зв'язку з розлученням.

Компенсація та збитки при розірванні шлюбу

Відмова від особистого життя однієї із сторін подружжя на користь шлюбу може давати право на отримання компенсації при розлученні. Наприклад, коли сторона подружжя залишила свою роботу з метою догляду за домівкою та дітьми при укладанні шлюбу. У разі розлучення португальським законодавством передбачена компенсація. Сума компенсації призначається судом і має відшкодувати збитки, які сторона потенційно зазнала, коли залишила роботу на користь догляду за домівкою та дітьми, з метою того, щоб дозволити цій стороні забезпечити достойний рівень життя на перший час, поки він/вона не працевлаштується та не зможе самостійно себе забезпечувати. Слід зазначити, що таку компенсацію неможливо вимагати від іншої сторони протягом діючого шлюбу.

На завершення цієї інформативної статті, ми бажаємо нашим читачам тільки успіхів!