Соціальна ізоляція і самотність — це стани, які багато людей відчувають протягом усього свого життя, а в літньому віці ризик виникнення такого роду станів набагато вищий. Португальський Уряд від імені держави досить багато уваги приділяє ментальному здоров'ю населення, проводить дослідження і впроваджує спеціальні програми. У цьому матеріалі ми поговоримо про фактори ризику самотності та ізоляції і про те, як з ними боротися.
Існують різні типи, причини та наслідки соціальної ізоляції, до того ж на деякі групи населення, наприклад на літніх людей, вона чинить непропорційно великий вплив. Тому в цій статті ми поговоримо більшою мірою про найуразливішу групу населення — літніх людей. Соціальні зв'язки — це фундаментальна потреба людини в благополуччі та виживанні. Однак із віком люди дедалі частіше проводять час на самоті, що посилює відчуття ізоляції та самотності. Крім того, відсутність соціальних зв'язків підвищує ризики для фізичного і психічного здоров'я людей, які відчувають соціальну ізоляцію. Деякі дослідники ставлять собі питання, чи є соціальна ізоляція станом, однаково характерним для всіх людей, або ж деякі люди відчувають почуття самотності більшою мірою, ніж інші. Деякі види соціальної ізоляції охоплюють тривале перебування вдома, відсутність спілкування з друзями, сім'єю або колегами, а також навмисне уникнення контактів з іншими людьми, попри можливість поспілкуватися. Ізоляція зазвичай відноситься до нездорової та небажаної самотності, яка може призвести до негативної самооцінки та страху перед іншими людьми. Вона може бути потенційним симптомом або причиною емоційних і психологічних проблем. Соціальна ізоляція може становити небезпеку для психічного здоров'я людей різного віку, при цьому її симптоми варіюються для кожної вікової групи.
Самотність — поширене переживання, яке може супроводжувати життєві події або перехідні періоди, як-от переїзд на нове місце проживання, смерть близьких або розлучення. Цей тип самотності відомий як реактивна самотність. Однак самотність може стати хронічною, коли вона зберігається протягом тривалого часу і впливає на всі аспекти життя людини. Хронічна самотність найчастіше виникає в людей, які не володіють психічними, емоційними або фінансовими ресурсами та не мають постійного контакту з людьми. Наслідком хронічної самотності є значні негативні наслідки соціальної ізоляції. Люди, незадоволені своїм сімейним, соціальним і суспільним життям, часто почуваються самотніми та відчувають ізоляцію, можуть не довіряти іншим або відчувати загрозу з боку оточення.
Попри те, що самотність і соціальна ізоляція відрізняються одна від одної, вони певним чином пов'язані. Самотність — це суб'єктивне відчуття відокремленості або самотності. На відміну від цього, соціальна ізоляція — це обмежений контакт або мала кількість взаємодій з людьми на регулярній основі. Людина може проводити багато часу на самоті й не почуватися соціально ізольованою або самотньою, а може почуватися самотньою, попри те, що оточена людьми. Нині спостерігається старіння населення, і кількість людей у віці 65 років і старше зростає. Збільшення кількості літніх людей також означає збільшення ризику соціальної ізоляції, оскільки ця вікова група зазвичай відчуває більш високі показники соціальної ізоляції.
Пандемія коронавірусу створила дуже серйозні проблеми, пов'язані із заходами фізичного дистанціювання та медичними міркуваннями для цієї групи населення. Під час пандемії COVID-19 Уряд вживав заходів щодо фізичного дистанціювання. Люди були ізольовані, щоб запобігти поширенню вірусу: ізоляція і карантин були заходами громадської охорони здоров'я, спрямованими на захист населення. Наслідки соціальної ізоляції можуть бути характерні для ситуацій у сфері громадської охорони здоров'я або пандемій, коли людям доводиться фізично віддалятися одне від одного. Однак соціальна ізоляція, депресія і самотність можуть йти рука об руку зі страхом і тривогою щодо небезпек, пов'язаних із пандемією, які змусили вжити необхідних заходів фізичного дистанціювання. В умовах скорочення кількості заходів, пов'язаних із навчанням, роботою і дозвіллям, було мало можливостей для регулярного спілкування віч-на-віч. Взаємодія була обмежена і в домашній обстановці. Різке і раптове скорочення соціальних контактів призвело до ізоляції та почуття самотності для багатьох. Заходи з охорони здоров'я населення, зокрема заходи з ізоляції, мали непропорційно сильний вплив на літніх людей, оскільки для більшості з них єдиним джерелом соціальних контактів є спілкування поза домом, включно з громадськими центрами, церквами тощо. Ті, у кого немає коханих, близьких друзів і сім'ї, залежать від відвідувань і підтримки з боку служб соціального забезпечення.
Дослідження показують, що соціальна ізоляція робить значний внесок у негативні наслідки для здоров'я, а також може сприяти погіршенню виконавчих функцій, зниженню когнітивних здібностей, депресивним і негативним когнітивним станам. Вона також прискорює процес старіння людини. Соціально ізольовані люди можуть пити алкоголь або зловживати психоактивними речовинами, не висипатися і не проявляти достатньої фізичної активності, що може ще більше збільшити ризик несприятливих наслідків для здоров'я. Люди також можуть відчувати емоційний біль. Втрата почуття спільності або зв'язку може змінити сприйняття світу та посилити його. Емоційний біль може активувати стресову реакцію в організмі, подібно до фізичного болю. Якщо стресова реакція активується протягом тривалого часу, це призводить до хронічного запалення, тривалого вивільнення чинників, які можуть спричинити ушкодження тканин, або зниження здатності боротися з хворобами. Ці ефекти підвищують ризик і роблять людину більш вразливою до інфекційних захворювань, зокрема. Соціальна ізоляція також може впливати на здоров'я мозку. Дослідження показують, що самотність і соціальна ізоляція пов'язані з підвищеним ризиком розвитку деменції, особливо хвороби Альцгеймера. Обмежена соціальна активність і час, проведений на самоті, можуть знизити здатність людини виконувати повсякденні завдання, як-от приготування їжі, вживання ліків, оплата рахунків і водіння автомобіля.
Деякі групи населення стикаються з проблемами, які підвищують їхній ризик соціальної ізоляції та самотності. Одна з груп, яка особливо вразлива до наслідків соціальної ізоляції — це іммігранти. Іммігранти часто стикаються з культурними, економічними та мовними бар'єрами й обмеженими соціальними зв'язками, що призводить до самотності та соціальної ізоляції. Інші групи, зокрема ЛГБТК, безхатченки, люди з відмінним від інших кольором шкіри або віросповіданням, та інші, хто регулярно стикається з дискримінацією і забобонами, можуть відчувати себе соціально ізольованими. Люди похилого віку також входять до групи ризику, оскільки часто живуть самі. Втрата зору і слуху також може ускладнити їхню взаємодію і спілкування з іншими людьми, що ще більше посилює їхню соціальну ізоляцію.
Психічне здоров'я в літньому віці. Старіння населення Португалії переважно пов'язане зі збільшенням тривалості життя людей похилого віку і зниженням народжуваності, а також масовим від'їздом молоді за кордон у пошуках більш високого рівня життя. Самотність і соціальна ізоляція сильно впливають на літніх людей у Португалії. У 2022 році під час проєкту GNR "Перепис літніх людей" було виявлено приблизно 44 511 літніх людей, які живуть на самоті, в ізоляції або в уразливому становищі. Також GNR запущена програма допомоги людям у віці 65+. Багато хто з літніх людей часто виявляються покинутими членами сім'ї та до кінця життя все більше залежать від самих себе. Старіння зі збереженням якості життя — це завдання, що включає фактори, пов'язані зі здоров'ям, фізичним, емоційним, соціальним і психічним благополуччям, а також суб'єктивні фактори для кожної людини. Адже різноманітні зміни впродовж життя, від виходу на пенсію до емансипації дітей чи смерті подружжя, є стресовими факторами, що сприяють обмеженню соціальних мереж людей похилого віку.
Фактори ризику та наслідки для здоров'я. Самотність і соціальна ізоляція — це різні поняття. Самотність — це стан суб'єктивного відчуття самотності, віддаленості від інших людей, дисбаланс між бажаними та реальними соціальними контактами. Соціальна ізоляція — це нестача соціальних контактів, що проявляється переважно у відсутності соціальних або родинних контактів, недостатній залученості до життя суспільства або зовнішнього світу та ускладненому доступі до товарів і послуг. Соціальна ізоляція може призвести до самотності, але самотність сама по собі не є необхідною умовою соціальної ізоляції. Обидва стани можуть існувати окремо. У літньому віці існують спільні фактори ризику для виникнення цих станів. Фінансові труднощі можуть унеможливити спілкування та дозвілля. Інституціоналізація літніх людей у реабілітаційних центрах, денних центрах або будинках для літніх людей може ускладнити або навіть скоротити їхню соціальну взаємодію. Наприклад, багато літніх людей сприймають переведення в установу (наприклад, будинок для людей похилого віку) як розрив зв'язків із сім'єю, друзями та сусідами. Погане здоров'я — фактор ризику ізоляції та самотності. Сюди належать такі стани, як психічні захворювання, хронічні хвороби, обмежена рухливість та інвалідність. Відсутність чоловіка, інших членів сім'ї, друзів або колег.
Хоча важко точно оцінити справжній вплив самотності та соціальної ізоляції, згідно з останніми дослідженнями, є переконливі докази того, що і те, і інше має наслідки для здоров'я людей похилого віку, які перебувають у групі ризику. Наприклад:
- соціальна ізоляція значно підвищує ризик передчасної смерті від усіх причин: цей ризик може зрівнятися з ризиком, спричиненим курінням, ожирінням і недостатньою фізичною активністю;
- соціальна ізоляція пов'язана зі значним збільшенням (приблизно на 50%) ризику розвитку деменції;
- самотність пов'язана з вищими показниками депресії, тривожності та самогубств;
- погані соціальні відносини, що характеризуються соціальною ізоляцією або самотністю, пов'язані з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань та інсульту.
Ізоляція у підлітків і дітей. Молоді люди піддаються соціальним проблемам і переживанням у середній і старшій школі, де їхня самооцінка дуже нестійка. Підлітковий вік — вразливий період розвитку, коли почуття власної гідності та приналежності до соціуму для молодих людей має першорядне значення. У цей період підліткам дуже потрібна підтримка сім'ї та друзів. Дослідження показують, що розвиток почуття приналежності — один із найважливіших чинників емоційного та соціального благополуччя підлітків та їхніх успіхів у навчанні. Соціальна ізоляція та самотність є факторами ризику розвитку депресивних симптомів у підлітків більше, ніж самотність або соціальна ізоляція, пов'язані з дорослими. Це можна пояснити тим, що коло спілкування і друзі є кращими джерелами соціальної підтримки для підлітків. Дослідження також показують, що самотність у підлітків може збільшити ризик розвитку депресивних симптомів на пізніших етапах життя. Самотні діти також більш схильні до депресивних симптомів у юності. Запобігання соціальній ізоляції в дитинстві може послужити захисним фактором від депресії в дорослому віці. Діти та підлітки, які перебувають у соціальній ізоляції, як правило, мають нижчу прив'язаність до освіти та мають більше шансів зазнати психологічного стресу. Діти легше справляються з високим рівнем стресу, отримуючи соціальну підтримку і ресурси, які повинні бути тісно пов'язані зі здатністю справлятися зі стресовими ситуаціями, відчуттям власної гідності та впевненості, вищою якістю життя і загальним позитивним поглядом на життя.
Деякі рекомендації фахівців щодо боротьби із самотністю та ізоляцією
Тим, у кого хороша самооцінка, самостійність і позитивна соціальна орієнтація, а також гармонія в сім'ї та відсутність конфліктів, легше уникнути самотності та соціальної ізоляції. Існують стратегії та заходи, які люди можуть використовувати, щоб захистити себе і своїх близьких від ризиків соціальної ізоляції та самотності. По-перше, люди повинні піклуватися про себе: правильне харчування, фізичні вправи, сон від семи до дев'яти годин на добу і заняття улюбленою справою можуть поліпшити психічне і фізичне здоров'я людини та допомогти їй впоратися зі стресом.
Говорячи про пенсіонерів, слід зазначити, що досягнення похилого віку не обов'язково означає відірваність від суспільства, адже є безліч занять, які можна спробувати.
- волонтерство (допомога потрібна в багатьох благодійних організаціях і не завжди вона пов'язана з високим навантаженням);
- самостійний розвиток соціальних відносин (наприклад, організація зустрічей із сім'єю та друзями);
- відвідування цікавих навчальних курсів (обмежень за віком практично немає).
- домашня тварина, яка стане постійним супутником і допоможе розвинути емпатію та відповідальність;
- обов'язково потрібно говорити з ким-небудь, якщо ви почуваєтеся самотнім, ізольованим або покинутим: не соромтеся попросити допомоги в знайомих або звернутися за такими телефонами довіри: SOSolidão (800 91 29 90) або SOS Voz amiga (213544545 / 912802669 / 963524660).
Прийняття підтримки від систем, що перебувають поза вашим оточенням, може зміцнити вашу здатність краще справлятися з життєвими обставинами в літньому віці.
Як суспільство, ми повинні усвідомити, що можна зробити для боротьби з самотністю і соціальною ізоляцією, гарантуючи якість життя і здорове, а також щасливе старіння. Ми всі зобов'язані створювати простори та можливості для участі літніх людей у соціальних, культурних, рекреаційних, спортивних і духовних заходах.
Підтримуйте зв'язок. Виділіть час, щоб зателефонувати літньому родичу або знайомому, який перебуває в ізоляції або на самоті. Дізнайтеся, як він почувається, фізично і душевно, будьте готові вислухати та допомогти.
Організуйте регулярні візити. Якщо у вас є родич, який самотній або ізольований, постарайтеся регулярно відвідувати його. Домовтеся з іншими членами сім'ї та намагайтеся планувати візити між ними, щоб літня людина не проводила занадто багато часу на самоті.
Допоможіть літній людині, яка залишилася сама. Будьте уважні до свого оточення. Якщо ви знаєте когось, хто самотній або зазнає труднощів у виконанні певних завдань, проявіть солідарність і будьте готові вислухати та допомогти.
Повідомляйте про випадки зневаги, залишення на самоті або поганого поводження. Якщо у вас виникли підозри в одному з цих випадків, повідомте про ситуацію на соціальну лінію екстреної допомоги (144) (Linha de Emergência Social), до Португальської асоціації підтримки жертв (Associação Portuguesa de Apoio à Vítima) або у відділ допомоги сім'ям (Gabinete Atendimento à Família).
Знаходьте рішення і діліться ними. Служба соціального забезпечення пропонує низку послуг з підтримки літніх людей (apoio para pessoas idosas). Крім того, існує кілька організацій, що займаються проєктами з боротьби із самотністю та соціальною ізоляцією серед літніх людей, наприклад Associação Mais Proximidade або Associação Amigos Improváveis.
Сприяння здоровому старінню впродовж усього життєвого циклу стало одним зі способів розв'язання проблем, пов'язаних із тривалістю життя та старінням населення. На національному рівні в січні було опубліковано постанову Ради міністрів, яка затверджує План дій щодо активного та здорового старіння на 2023-2026 роки (Resolução do Conselho de Ministros que aprova o Plano de Ação do Envelhecimento Ativo e Saudável 2023-2026). Документ охоплює такі стратегічні напрямки діяльності в цій галузі, як здоров'я і благополуччя, розвиток і навчання впродовж усього життя. Старіння має розглядатися як можливість, тож для літніх людей мають здійснюватися спеціальні програми, що враховують їхню вразливість і сприяють поліпшенню їхнього здоров'я та якості життя.
Нещодавнє дослідження, проведене серед більш ніж 1200 осіб віком від 50 до 101 року, показало, що:
- 20,4% становлять жінки та 7,3% - чоловіки;
- люди з нижчим рівнем освіти більш самотні (25,8%)
- відчуття самотності посилюється з віком: 9,9% людей у віці 50-64 років; 26,8% у віці 85 років і старше;
- воно частіше зустрічається серед вдів (30,6%) і самотніх людей (15,8%), ніж серед одружених (9,2%).
Хотілося б завершити цю статтю все-таки на позитивній ноті. Соціальна ізоляція та самотність — ті стани, яких можна уникнути або досить ефективно допомогти тим, хто вже потрапив у таку ситуацію. Будемо відкриті до себе й до світу, тонко відчуватимемо не тільки свій стан, а й дбатимемо про тих, хто нас оточує. Тоді світ стане світлішим і добрішим, а ми й люди навколо — щасливішими. За традицією я хочу побажати всім здоров'я і добробуту, збереження бадьорості духу і бажання повноцінного життя в будь-якому віці! Для того, щоб зняти частину проблем, що спричиняють стрес, особливо в іммігрантів, на нашому порталі ми розмістили контакти професіоналів у різних важливих сферах життя в чужій країні: адвоката, фахівця зі страхування та обміну криптовалют, бухгалтера і навіть персонального асистента. У купівлі нерухомості в Португалії, а також у пошуку житла для довгострокової оренди, вам зможе допомогти команда рієлторів. Ну а збірка статей на всілякі теми про життя в Португалії стане для вас невичерпним джерелом корисних знань.
