Про що взагалі йдеться, хто це такий? Хто може вважатися неформальним опікуном? Нині за законом неформальними опікунами можуть бути чоловік або дружина залежної людини, а також родич до четвертого ступеня спорідненості (дитина, онук, правнук, брат, сестра, батько, дядько, двоюрідний брат, двоюрідний дядько, двоюрідний племінник) або член сім'ї (родич дружини, наприклад). Але, це також може бути й будь-яка людина (навіть сусід), яка, навіть не маючи родинних зв'язків з опікуваним, живе з ним, допомагає, супроводжує його і регулярно за ним доглядає. Давайте детальніше поговоримо про це далі.
Положення про неформальних опікунів було затверджено Законом № 100/2019 (Lei n.º 100/2019) і є зведенням правил, які регулюють права та обов'язки осіб, які доглядають, і осіб, якими опікуються, та встановлюють відповідні заходи підтримки.
Для початку розберемося в термінології. Основним неформальним опікуном вважатиметься той, хто мешкає із залежною людиною та доглядає її на постійній основі, навіть якщо опікун відвідує заклад освіти, установу соціального обслуговування (без проживання) або отримує іншу подібну підтримку. А неосновними опікунами вважатимуться ті, хто супроводжують опікуваних регулярно, але не на постійній основі, без спільного проживання.
Наразі опубліковано зміни в основному документі, що регулює цю сферу соціальних відносин, Статуті про неформальних опікунів (Estatuto do Cuidador Informal). Закон, що передбачає зміни до Статуту про неформальних опікунів, уже опубліковано в Diário da República, він набув чинності 1 березня 2024 року. Поправки покликані поширити статус неосновного неформального опікуна на людей, що не мають родинних зв'язків з опікуваним, але живуть із ним, супроводжують його та забезпечують йому регулярний догляд, але не на постійній основі. Ще одним нововведенням до 2024 року є те, що з березня 2024 року також і батьки, які спільно опікуються дитиною, теж можуть вважатися основними неформальними опікунами.
Попри позитивний ефект, зміни, що запроваджуються, все ще залишають багато питань без відповіді, проблеми без вирішення, а багатьох опікунів — без належного визнання. Багатьох людей супроводжують і доглядають за ними сусіди або друзі, але ці люди, якщо вони не живуть разом з опікуваним, як і раніше, не визнаються такими за законом. Є й інші аспекти, які ще належить прояснити та поліпшити законодавцям, наприклад, право на відпочинок або підтримку, коли той, хто доглядає, повертається на роботу.
Впровадження статусу неформального опікуна почалося з експериментальних пілотних проєктів у 30 муніципалітетах на території Португалії, обраних Урядом. За реалізацією цих проєктів стежив Міжсекторний комітет з контролю, моніторингу та оцінки (Comissão de Acompanhamento, Monitorização e Avaliação Intersectorial), який підготував звіт з рекомендаціями, що сприяли розробці відповідного законодавства. З набуттям чинності нормативної постанови № 1/2022 (Decreto Regulamentar n.º 1/2022) закон і заходи підтримки неформальних опікунів тепер поширюються на всю материкову частину Португалії.
Програма гідної праці (Agenda do Trabalho Digno), основні заходи якої набули чинності 1 травня 2023 року, окрім інших змін, зміцнила становище неформальних неосновних опікунів із погляду їхніх трудових відносин. У ній навіть з'явилася фігура "працівника з догляду", якої раніше не існувало. Однак слід пам'ятати, що на основних опікунів ці зміни не поширюються, оскільки вони не можуть займатися оплачуваною професійною діяльністю, це є бонусом лише для неосновних неформальних опікунів. Крім того, основні опікуни не можуть отримувати будь-яку винагороду за наданий ними догляд.
Чому, власне, почалося просування в законодавчій сфері навколо неосновних неформальних опікунів? Згідно з дослідженням, проведеним 2020 року Рухом за турботу про неформальних опікунів (Movimento Cuidar dos Cuidadores Informais), у Португалії на той момент налічувалося близько 1,4 мільйона неформальних опікунів. Лише деякі з них навіть зараз користуються цим статусом, і ще менше мають доступ до допомоги, передбаченої законом для неформальних основних опікунів, що виплачується системою соціального забезпечення (Segurança Social). Тривога, виснаження, ізоляція та ризик бідності — ось деякі з проблем, які Європейська комісія виділяє для неосновних неформальних опікунів. Цікаво: Згідно з дослідженням, проведеним 2023 року, з назвою "Психічне здоров'я та благополуччя неформальних опікунів у Португалії" (estudo Saúde Mental e Bem-Estar nos Cuidadores Informais em Portugal), майже 84% доглядальниць — жінки, і серед них часто трапляється синдром емоційного вигоряння, а близько 80% опитаних уже відчували потребу в психологічній підтримці. Нові зміни в законодавстві, зокрема, розраховані й на підтримку ментального здоров'я неформальних опікунів.
Закон дозволяє кожному опікуваному мати не більше трьох неформальних неосновних опікунів. Щодо основного опікуна, то дозволяється мати лише одного. І навпаки, закон не перешкоджає тому, щоб неосновний неформальний опікун доглядав більш ніж за однією людиною. Згідно з останніми змінами в законодавстві, неосновний неформальний опікун може отримувати винагороду (або не отримувати) за свою професійну діяльність і державну допомогу в догляді за людиною, якій він допомагає.
Неоплачуваний основний опікун. Основні опікуни не можуть отримувати винагороду за свою професійну діяльність або за "послуги", які вони надають члену сім'ї, а також не можуть отримувати допомогу з безробіття або пенсію по старості (за винятком дострокових пенсій). При дотриманні певних вимог вони можуть мати право на допомогу, а після припинення догляду за людиною - на заходи з підтримки інтеграції на ринку праці. Допомога, яка може бути призначена основним неформальним опікунам, може бути поєднана з допомогою на сімейні витрати, материнство та усиновлення, інвалідність або смерть.
Відповідно до нових поправок до законодавства неосновні неформальні опікуни більше не зобов'язані бути пов'язані з опікуваним родинними зв'язками, хоча вони мають супроводжувати його, піклуватися про нього та жити разом із ним. Вони можуть мати або не мати професійний дохід і можуть отримувати або не отримувати оплату за наданий ними догляд. Вони можуть скористатися правилами, що дають можливість поєднати надання догляду з їхньою професійною діяльністю, а також іншими заходами щодо зміцнення охорони праці.
Як подати заяву на отримання статусу неформального опікуна? Заяву можна подати в офісах соціального забезпечення або через портал Segurança Social. У меню "Сім'я" (Família) виберіть пункт "Статус неформального опікуна" (Estatuto do cuidador informal) і натисніть на кнопку "Запросити новий статус неформального опікуна" (Pedir novo estatuto do cuidador informal). Виконайте наступні запропоновані кроки. Потім перевірте необхідні документи та в нижній частині сторінки натисніть на кнопку "Я дозволяю і підтверджую" (Autorizo e certifico). Потім позначте тип статусу, який ви запитуєте: основний неформальний опікун (cuidador informal principal) або неосновний неформальний опікун (cuidador informal não principal). Зверніть увагу: У практичному посібнику із соціального забезпечення (Guia Prático da Segurança Social) описано всі кроки з подання онлайн-заявки. Служба соціального забезпечення має відповісти на запит протягом 20 днів. Після того як вас визнають неформальним опікуном (основним чи неосновним, залежно від вашого запиту), вам видадуть відповідне посвідчення і, якщо ви маєте на це право, призначать відповідну допомогу. Пам'ятайте, що ця підтримка надається тільки основному неформальному опікуну. Іншими словами, людині, яка постійно супроводжує опікуваного, мешкає з ним, не працює і не отримує зарплату за надану допомогу. Вона виплачується людям віком від 18 років до встановленого законом віку отримання пенсії по старості.
За можливості, опікуваний має дати інформовану згоду. Відповідно до закону, її можуть дати ті, хто здатен на це, наприклад, повнолітні люди без остаточних або тимчасових когнітивних порушень. Така згода може бути відкликана в будь-який момент.
Для того, щоб бути визнаним основним неформальним опікуном, людина має відповідати всім таким вимогам:
- законно проживати на території Португалії;
- бути у віці старше 18 років;
- мати адекватні фізичні та психологічні можливості для догляду за опікуваною людиною;
- бути чоловіком або партнером, родичем або членом сім'ї до 4-го ступеня по прямій або бічній лінії людини, про яку піклуються;
- проживати разом з опікуваною особою;
- забезпечувати догляд на постійній основі;
- не займатися оплачуваною професійною діяльністю або будь-яким іншим видом діяльності, несумісним із забезпеченням постійного догляду за опікуваною особою;
- не отримувати допомогу по безробіттю;
- не отримувати винагороди за догляд за опікуваною особою.
Для неосновного неформального опікуна з вимог виключаються пункти про родинні зв'язки, заняття професійною діяльністю, отримання допомоги та винагороди за свою роботу.
Вимоги до особи, про яку піклуються. Визнання статусу неформального опікуна також припускає, що опікун, який залежить від інших людей і потребує постійного догляду, але при цьому він не розміщений у соціальному або медичному закладі на стаціонарній основі. Іншими словами, наприклад, у випадку з молодими людьми з обмеженими можливостями вони можуть відвідувати школу, але не жити в ній. А з людьми похилого віку — не бути розміщеними в будинку для людей похилого віку чи іншому соціальному закладі з постійним проживанням.
Опікуваний має також отримувати одну з таких соціальних допомог:
- надбавку за утриманство 2-го ступеня;
- надбавку за утриманство 1-го ступеня (якщо ситуація утриманства є тимчасовою і підлягає спеціальній оцінці з боку служби соціального забезпечення);
- допомога по догляду за третьою особою.
Зверніть увагу: якщо особа, за якою здійснюється догляд, ще не подала заяву на отримання цих допомог, вона може подати заяву разом із заявою про визнання статусу неформального опікуна для особи, яка доглядає за нею.
Права неформального опікуна. Загалом, визнаний належним чином неформальний опікун має право, зокрема, на супровід і навчання з догляду, а також на отримання інформації від фахівців у галузі охорони здоров'я та соціального забезпечення, наприклад, про перебіг хвороби та підтримку, яку він може отримати.
Неформальний опікун може скористатися психологічною підтримкою з боку медичних служб навіть після смерті людини, за якою він доглядає. Крім того, їм надаються періоди відпочинку для підтримання гарного самопочуття та емоційної рівноваги, програма "Працівник-студент" (trabalhador-estudante), якщо вони відвідують навчальний заклад, та допомога на підтримку основного неформального опікуна. Неосновні неформальні опікуни мають право поєднувати догляд із професійною діяльністю, але ці умови ще не до кінця визначені.
Плануються й інші законодавчі заходи щодо надання допомоги особі, яка доглядає, у сфері охорони здоров'я:
- призначення медичного працівника як контактної особи;
- складання конкретного плану дій для свого випадку, отримання консультацій від медичних працівників і розвиток навичок з догляду за підопічним;
- участь у групах самодопомоги, що створюються в медичних установах;
- навчання та інформація від медичних працівників;
- консультування, інформація та рекомендації від служб соціального забезпечення та допомога вдома;
- заборона на будь-яку дискримінаційну практику щодо доступу до роботи, професійного навчання або умов праці для осіб, які здійснюють догляд.
Закон передбачає розроблення спеціального плану втручання (Plano de Intervenção Específico PIE), що визначає потреби особи, яка доглядає, у сфері охорони здоров'я та соціального забезпечення з урахуванням діагнозу, поставленого фахівцями. Він має бути складений спільно медичним працівником і фахівцем із соціального забезпечення, призначеним для подальшого спостереження, за участю неформального опікуна і людини, про яку піклуються (або її представника). На складання плану відводиться не більше 30 днів, починаючи з моменту визнання статусу неформального опікуна. План містить у собі оцінку потреб неформального опікуна, а також те, що має бути надано у вигляді супроводу, консультацій і навчання.
Також може бути визначено щорічний період відпочинку для особи, яка доглядає (своєрідна відпустка), під час якого буде визначено, як здійснюватиметься контроль за опікуваним. PIE буде оцінюватися і переглядатися за потреби, але не рідше ніж один раз на шість місяців, залежно від потреб, а також наявних ресурсів і заходів підтримки. Опікуни також мають право на невикористану відпустку. Хоча закон передбачає право того, хто доглядає, на відпочинок, ще не створено всіх умов, щоб забезпечити його без шкоди для здоров'я та безпеки людини, за якою доглядають: опікуни потребують чітких визначень у цій галузі, оскільки, природно, що відпочинок потрібен тим, хто постійно живе із залежною людиною та доглядає за нею.
Допомога на утримання неформального опікуна. Для отримання допомоги на утримання основного неформального опікуна необхідно, щоб відповідний дохід основного неформального опікуна був меншим за чинний індекс соціальної підтримки (IAS), помножений на 1.3, тобто 662,04 євро (509,26 євро x 1,3). Для визначення права на субсидію враховуються всі доходи сім'ї, за винятком доходів, що належать до соціальної допомоги. Під час розрахунку також враховується розмір допомоги по догляду за дитиною. У розрахунок включаються суми заробітної плати, отриманої в рамках самозайнятості, орендної плати за житло та доходи від рухомого майна (наприклад, банківські вклади, акції, облігації, ощадні або казначейські сертифікати). Також може впливати вартість нерухомого майна (будинків або земельних ділянок). Щомісячний дохід підсумовується і ділиться на кількість членів домогосподарства. Але не всі мають однакову вагу: заявник має значення 1, інші люди, зокрема літні - 0,7, неповнолітні - 0,5. Приміром, якщо в домогосподарстві проживає пара, мати одного з них і троє неповнолітніх дітей, дохід ділиться на 3,9 (1 + 0,7 + 0,7 + 0,5 + 0,5 + 0,5 + 0,5). Максимальний розмір допомоги становить IAS (509,26 євро у 2024 році). Сума допомоги складається з різниці між цією величиною і доходом сім'ї на душу населення. Сума може бути збільшена, якщо людина, яка доглядає за дитиною, вступає в добровільне соціальне страхування. Для отримання допомоги опікун має бути повнолітнім і не досягти встановленого законом пенсійного віку (66 років і 4 місяці 2024 року). Допомога не може поєднуватися з допомогою по безробіттю або хворобі, абсолютною пенсією по інвалідності, пенсіями з професійних захворювань, пов'язаних з абсолютною постійною втратою працездатності, допомогами на утриманців або пенсіями по старості, за деякими винятками для дострокових пенсій.
Обов'язки неформального опікуна. Крім прав, неформальний опікун має різні обов'язки щодо людини, за якою доглядає, а також до органів, які визнають і супроводжують її. Що стосується опікуваного, то неформальний опікун повинен забезпечувати необхідну підтримку для його загального добробуту і догляд спільно з медичними працівниками та під їхнім керівництвом, а також звертатися за соціальною підтримкою, коли це необхідно. Неформальний опікун повинен забезпечити задоволення основних та інструментальних потреб повсякденного життя людини, за якою він доглядає, наприклад, дотримуючись рекомендованої терапії, розробляючи стратегії, які сприятимуть самостійності та незалежності, і роблячи внесок у підвищення якості життя. Він також повинен створювати безпечну, комфортну і спокійну обстановку (з можливістю проведення дозвілля), забезпечувати особисту гігієну і гігієну житла, а також адекватне харчування. Неформальний опікун також зобов'язаний інформувати медичну службу про будь-які зміни в стані здоров'я опікуваного, брати участь у будь-яких заходах із нарощування потенціалу та навчання, спрямованих на нього, або інформувати служби соціального забезпечення впродовж десяти робочих днів про будь-які зміни в ситуації, яка призвела до визнання його неформальним опікуном. Припинення спільного проживання є одним із випадків, що визначають закінчення визнання.
Програма добровільного соціального страхування. Це програма, що існує для тих, хто не охоплений обов'язковою системою соціального захисту. Вона призначена, зокрема, для наукових співробітників, добровільних пожежників і людей, які займаються волонтерською діяльністю. Опікун, який долучився до цієї схеми, сплачує щомісячний внесок до системи соціального забезпечення (ставка щомісячного внеску для основних опікунів, наприклад, становить 21,4 %) відповідно до обраної шкали, що дає йому можливість мати доступ до соціальних допомог з інвалідності, старості та смерті. Пізніше, коли вони досягнуть встановленого законом пенсійного віку, вони отримають пенсію по старості. Якщо раптом опікун стає інвалідом, він також отримує пенсію по інвалідності, а в разі смерті члени його сім'ї отримають пенсію по втраті годувальника та допомогу у зв'язку зі смертю. Вступити в програму можуть тільки основні неформальні опікуни.
Що робити, якщо неформальний опікун хоче припинити "роботу"? Закон уже передбачає низку заходів, що сприяють поверненню основного неформального опікуна на ринок праці. Наприклад, підтримка з боку Інституту зайнятості та професійного навчання (Emprego e Formaçao Professional), пропонування роботи, що відповідає їхньому профілю, профорієнтація, підтримка географічної мобільності під час укладення трудового договору або створення власного робочого місця, якщо це пов'язано з поїздками, а також підтримка підприємництва. Однак поки незрозуміло, як ці заходи працюватимуть на практиці. Якщо неформальний опікун не працює, але навчається або проходить професійне навчання, він може мати право на пільги, що надаються статусом студента-працівника, як-от оплата відсутності на роботі та складання іспитів в особливий час.
Доступ до дистанційної роботи для опікунів. Працівники, визнані неосновними неформальними опікунами, можуть працювати вдома. Для цього, якщо дистанційна робота сумісна з їхньою діяльністю та посильна для роботодавця, вони можуть попросити про застосування цього режиму і мають підтвердити свій статус роботодавцю. Можна працювати віддалено не більше чотирьох років поспіль, а роботодавець може заперечувати тільки в тому разі, якщо вищевказаних умов не дотримано.
Відпустка на дистанційній роботі. Згідно з чинним законодавством, опікун має право на щорічну відпустку тривалістю п'ять робочих днів, яка має бути запланована заздалегідь, щоб не заподіяти шкоди людині, за якою він доглядає. Про свій намір узяти відпустку опікун повинен повідомити роботодавця в письмовій формі за десять робочих днів до її початку. У повідомленні мають бути зазначені дні відпустки, і до нього має додаватися заява працівника про те, що інші члени його сім'ї або особи, які можуть здійснювати догляд, якщо вони працюють, не беруть таку саму відпустку в той самий період і можуть забезпечити догляд. У період відпустки працівник не має права займатися будь-якою діяльністю, несумісною з метою відпустки, за межами свого звичайного місця проживання. Відпустка призупиняється в разі хвороби, але працівник повинен повідомити про це роботодавця і подати відповідну медичну довідку. Після закінчення хвороби відпустка негайно поновлюється. Відпустка не може бути призупинена для зручності роботодавця.
Як застосовується на практиці можливість неповного робочого дня або гнучкого графіка? Той, хто доглядає за дитиною, має право працювати неповний робочий день протягом максимум чотирьох років, незалежно від того, чи настає за ним відпустка. Якщо не обумовлено інше, нормальна тривалість неповного робочого дня становить половину від тривалості повного робочого дня в аналогічній ситуації та, залежно від бажання піклувальника, працює щодня, у першій або другій половині дня, або, наприклад, три дні на тиждень. У період неповного робочого дня працівник не може займатися будь-якою діяльністю, несумісною з метою роботи, за межами свого звичайного місця проживання. Як альтернативу працівник може вибрати гнучкий графік роботи доти, доки йому необхідна такого роду допомога. Працівники, які обрали неповний робочий день або гнучкий графік роботи, не можуть бути обмежені в плані оцінки та кар'єрного зростання. Для цього працівник повинен письмово повідомити роботодавця за 30 днів, додавши підтвердження визнання статусу і вказавши передбачувані терміни. У разі роботи на умовах неповного робочого дня необхідно також додати заяву про те, що максимальний термін не вичерпано, заяву про те, що інші члени сім'ї не використовують той самий механізм або не можуть надати допомогу, а також про бажаний режим роботи. Якщо згодом відбудуться будь-які значущі зміни (наприклад, смерть людини, за якою здійснюється догляд), працівник має повідомити про це роботодавця протягом п'яти робочих днів і, відповідно, перейти на звичайний режим роботи.
Чи можуть розлучені батьки зі спільною опікою над дитиною мати доступ до допомоги? З березня 2024 року батьки, які спільно опікуються дитиною, що потребує догляду, можуть обидва бути неосновними неформальними опікунами. Через цю умову вони матимуть доступ до захисту, що надається законом. Крім того, вони отримають право на відпочинок і доступ до надомної роботи.
Інші зміни в законодавстві. Зміни, внесені 2023 року, також передбачають захист осіб, які здійснюють догляд, у разі звільнення. У загальному випадку цей механізм потребує попереднього висновку Комісії з питань рівності у сфері праці та зайнятості (Comissão para a Igualdade no Trabalho e no Emprego (CITE). Також актуальною є зміна, що стосується звільнення від понаднормової роботи: доки існує потреба в допомозі опікуваному, працівник не зобов'язаний працювати понад звичайний графік. У разі хвороби чи нещасного випадку з людиною, за якою доглядають, вона має право бути відсутньою на роботі до 15 днів на рік, щоб забезпечити їй необхідний і невід'ємний догляд. До цього періоду додаються ще 15 днів на рік, якщо опікуваний є чоловіком або співмешканцем. У цьому разі працівник має довести, що допомога є неминучою і необхідною, а також довести, що в сім'ї немає інших членів, які користуються такою ж можливістю.
Загалом, тема цього разу була складна, стаття вийшла довга, але, я сподіваюся, що основні моменти мені вдалося розкласти по поличках. За традицією побажаю всім удачі, здоров'я і благополуччя, але якщо ви все ж таки опинилися в ситуації, коли ви надаєте не разову допомогу людині — тепер ви знаєте свої права! Поспішаю вам нагадати, що в нашій збірці статей про життя в Португалії дуже багато корисного матеріалу, що охоплює практично всі сфери. Якщо ж вам знадобиться особиста персональна консультація в галузі оподаткування, страхування, права або допомога з купівлею чи довгостроковою орендою нерухомості в Португалії, зберігайте контакти: зв'язатися з кожним із фахівців ви зможете, не залишаючи наш сайт.
