Політична система Португальської Республіки

Кожен, напевно, відзначав велику кількість агітаційних плакатів різних партій, які розміщуються на білбордах на постійній основі, що, власне, свідчить про постійну активну політичну боротьбу та участь громадянського суспільства в політичному житті країни. Для того, щоб краще розуміти соціальну та політичну кон'юнктуру Португалії, корисно буде ознайомитися з її державним устроєм, зрозуміти, як формується Уряд. Політичний устрій Португальської республіки та її політичне життя — досить цікава штука, спробуймо розібратися, що тут до чого.

Отже, політична система Португалії в 10 коротких фактах.

1. Wikipedia пропонує нам таке визначення політичного устрою Португалії: унітарна багатопартійна напівпрезидентська представницька демократична республіка, в якій прем'єр-міністр Португалії є главою Уряду, а президент Португалії — невиконавчим главою держави з кількома значними політичними повноваженнями. Виконавчу владу здійснює Уряд, керівником якого є Прем'єр-міністр.
2. Португалія — республіка (повна назва країни — Республіка Португалія) і парламентська демократія. Обраний Уряд Португалії працює чотири роки та має виконавчу владу. Португальський Парламент є однопалатним, тобто законодавство ухвалює один орган — Асамблея Республіки (Assembleia da Republica). Асамблея складається з 230 обраних членів від політичних партій.
3. У Португалії існує 5 типів виборів: законодавчі (парламентські), президентські, місцеві, регіональні та європейські. Вибори до Парламенту відбуваються кожні 4 роки. Президентські вибори — кожні п'ять років. Муніципальні проводяться зазвичай разом із парламентськими. Регіональні вибори проводяться тільки в автономних регіонах Мадейра та Азорські острови, раз на 4 роки. Нарешті, раз на 5 років у Європейському союзі відбуваються європейські вибори, метою яких є обрання Європейського парламенту — органу, що затверджує європейське законодавство і єдиного органу, який обирають безпосередньо громадяни. На європейських виборах Португалія являє собою єдиний виборчий округ, в якому партії виставляють список кандидатів. Загалом у Португалії обирають 21 євродепутата з 705, яких обирають по всьому ЄС.
4. Португалія є представницькою демократією. Інакше кажучи, влада делегується людям, які представляють народ під час ухвалення рішень. Обираються два символи суверенітету: Президент Республіки та Асамблея Республіки (він же Парламент).
5. Уряд — це орган, що проводить загальну політику країни і є вищим органом державного управління. Прем'єр-міністра призначає президент Республіки після заслуховування партій, представлених в Асамблеї Республіки, і з урахуванням результатів виборів. Решту членів уряду призначає Президент Республіки за поданням Прем'єр-міністра. 
6. Асамблея Республіки — це законодавчий орган португальської держави. Асамблея здійснює контроль за діями Президента і Прем'єр-міністра, а також процесами внутрішньої та зовнішньої політики, використовуючи різні інструменти: затвердження вотумів недовіри або осуду, засідання для опитування Прем'єр-міністра, інтерпеляції уряду з питань загальної або галузевої політики, створення парламентських комітетів, що мають повноваження з проведення розслідувань та ін. Асамблея Республіки — це національний парламент, один із суверенних органів, закріплених у Конституції, крім Президента Республіки, Уряду і судів, що представляє всіх португальських громадян. До його складу входять депутати, обрані португальським народом для представлення його інтересів на національному рівні. Балотуватися в депутати можуть тільки громадяни Португалії, які перебувають у списках політичних партій. Крім своєї основної функції представництва, Асамблея Республіки відповідає за затвердження основних законів Республіки та контроль за дотриманням Конституції, законів і актів уряду та адміністрації.
7. Палац Сау-Бенту — неокласичний палац, розташований у Лісабоні. Він є резиденцією Парламенту Португалії з 1834 року, був побудований наприкінці шістнадцятого століття (1598 рік) як бенедиктинський монастир.
8. У Португалії існує три рівні місцевих органів влади, розташованих нижче Парламенту: 18 округів (distritos) плюс автономні регіони (regiãos autónomas) Азорських островів і Мадейри; близько 300 муніципалітетів (concelhos); і близько 4 000 місцевих парафій (freguesias). Материкова частина країни розділена на п'ять регіонів для адміністративних цілей: Північний, Центральний, Лісабонський столичний округ, Алентежу і Алгарве.
9. Португальська Конституція веде свою історію з 1976 року. Після "революції гвоздик" 1975 року було обрано Установчі збори, які розробили текст нової Конституції, проєкт якої було офіційно оприлюднено тільки на початку 1976 року. 2 квітня 1976 року Установчі збори ухвалили текст нової Конституції, яка діє дотепер із низкою поправок. Перші поправки було внесено до Конституції Португалії 30 жовтня 1982 року: скасовували Революційну раду Португалії, замінивши її Державною радою; вилучали згадку про будівництво в країні соціалізму, а також відновлювали приватну власність на землю і запроваджували Конституційний суд. У ній закріплено основні права громадян, найважливіші принципи управління португальською державою і широкі політичні установки, яким повинні підкорятися її органи, а також встановлено правила організації політичної влади. Вона визначає структуру держави, тобто функції чотирьох суверенних органів — Президента Республіки, Асамблеї Республіки, Уряду та судів, а також органів політичної влади автономних регіонів і місцевих органів та їхні взаємовідносини один з одним.
10. Португалія входить до першої тридцятки країн в Індексі демократії та належить до категорії країн з недосконалою демократією.

А тепер про все докладніше. Як працює португальська політична система. У Португалії діє напівпрезидентська система з парламентськими тенденціями. Главою держави є Президент Республіки. Обирається прямим голосуванням, окремим від виборів до законодавчих органів, президент є командувачем збройними силами та керує урядом, відповідаючи за призначення Прем'єр-міністра і володіючи правом розпуску Уряду та Асамблеї Республіки. Згідно з Конституцією, Президент Республіки може відправити уряд у відставку тільки "для забезпечення нормального функціонування демократичних інститутів". У цьому випадку Президент повинен прислухатися до думки Державної ради — консультативного органу, що складається з 20 членів. Як уже згадувалося вище — Асамблея Республіки складається з 230 депутатів. Виборець голосує за парламентарія за партійними списками, які обирають лідери кожної партії. З 22 виборчих округів 20 розташовані на території Португалії (включно з Азорськими островами та Мадейрою), один — для португальців, які живуть у Європі, і ще один — для португальців, які живуть за межами Європи. Асамблея затверджує закони та голосує за бюджет уряду, вона також може змістити уряд, проголосувавши за пропозицію про осуд. Для затвердження пропозиції необхідна абсолютна більшість - 116 голосів. На сьогодні було затверджено тільки одну пропозицію про осуд (у 1987 році). Ще один спосіб, за допомогою якого законодавчий орган може змістити Уряд — це пропозиція про відхилення урядової програми. У цьому випадку також потрібна абсолютна більшість голосів.

Главою Уряду Португалії є Прем'єр-міністр. Як правило, Прем'єр-міністром стає лідер партії, яка набрала найбільшу кількість голосів на виборах до законодавчого органу. Цю традицію було порушено 2015 року, коли Соціально-демократична партія в коаліції з Народною партією перемогла на виборах, але не впоралася з управлінням і її відсторонили від влади на підставі пропозиції відхилити програму. Це була перша пропозиція про відхилення, ухвалена португальським Парламентом у нинішню демократичну епоху, яка відкрила шлях до формування лівого коаліційного уряду.

Соціалістична партія (PS), очолювана прем'єр-міністром Антоніу Коштою, отримала абсолютну більшість на парламентських виборах 2022 року: 41% голосів і 120 місць в Асамблеї Республіки з 230 місць. Головна опозиційна партія, Соціал-демократична партія (СДП), здобула 77 місць і 29% голосів, тоді як ультраправа партія Досить (Chega) отримала 12 місць і 7%. Ліберальна ініціатива (IL) змогла завоювати 8 місць і набрати майже 5% голосів. Крайні ліві партії, Португальська комуністична партія (PCP) і Лівий блок (BE), домоглися одного зі своїх найгірших результатів за всю історію, отримавши 4% голосів і 6 і 5 місць відповідно. PAN і LIVRE змогли отримати всього по одному місцю кожен. Третій уряд Антоніу Кошти було приведено до присяги 30 березня 2022 року. Цей уряд виявився дуже нестабільним, на нього вплинуло кілька скандалів. До середини 2023 року в Уряді було відправлено у відставку 13 державних секретарів і 2 міністри. Про нещодавню відставку нинішнього Прем'єр-міністра та призначення Президентом дострокових виборів ми поговоримо трохи пізніше.

У Португалії є і Президент, і Прем'єр-міністр. Президент є главою держави та найвпливовішою особою в португальському Уряді, хоча саме Прем'єр-міністр займається повсякденною рутинною роботою. Термін повноважень португальського Президента становить п'ять років, максимум два терміни поспіль. Нинішній президент Португалії — Марселу Ребелу де Соуза, пов'язаний із PSD (Partido Social Democrata), прийшов до влади 2016 року і переміг на президентських виборах 2021 року, набравши 60,7% голосів. Згідно з Конституцією, Президент "представляє Португальську Республіку", "гарантує національну незалежність, єдність держави та нормальне функціонування демократичних інститутів" і є верховним головнокомандувачем збройних сил. Як на гаранта нормального функціонування демократичних інститутів на нього покладено особливе завдання "захищати, дотримуватися і забезпечувати дотримання Конституції Португальської Республіки" відповідно до присяги, яку він складає при вступі на посаду. Демократична легітимність, якою він наділяється завдяки прямим виборам португальців, пояснює формальні та неформальні повноваження, які явно чи неявно визнає Конституція і якими користувалися різні президенти Республіки. У своїх відносинах з іншими суверенними органами, що стосується уряду, він відповідає за призначення Прем'єр-міністра, "заслухавши партії, представлені в Асамблеї Республіки, і взявши до уваги результати виборів" до Асамблеї Республіки. Президент Республіки також може головувати в Раді міністрів, коли про це просить Прем'єр-міністр.

Донедавна Прем'єр-міністром Португалії є Антоніу Кошта, чия Соціалістична партія (Partido Socialista) сформувала уряд.

Основні політичні партії Португалії. У португальській політиці домінують дві партії — Соціалістична партія і Соціально-демократична партія. Однак низка інших партій відіграють певну роль, завойовуючи місця в парламенті та іноді формуючи коаліційний уряд. Подивимося, які ж партії існують у Португалії.

Соціалістична партія (PS | Partido Socialista). Іноді скорочено звана PS, Соціалістична партія виросла з Португальського соціалістичного руху 1973 року. Вона підтримує соціал-демократію, кейнсіанську економіку, проєвропейський підхід, а також прогресивні соціальні та громадянські права. За всю сучасну португальську політичну епоху (з 1975 року) партія вісім разів була в Уряді. Один раз як Уряд більшості, один раз у складі великої коаліції з PSD і шість разів як Уряд меншості. В цей час вона очолює Уряд меншості та перебуває при владі з 2015 року. Зараз її лідером є прем'єр-міністр Антоніу Кошта.

Соціал-демократична партія (Partido Social Democrata - PSD). СДП є опозиційною партією Португалії, хоча саме вона перебуває при владі найбільшу кількість років у її сучасній політичній історії. З 1975 року вона сформувала дев'ять Урядів, зокрема чотири Уряди більшості. Востаннє партія була при владі 2015 року. Ідеологія СДП змінювалася протягом багатьох років і в наші дні є сумішшю лібералізму і консерватизму. Наприклад, вона підтримує економічну лібералізацію і зниження податків, одночасно відстоюючи християнські та соціальні цінності. Наразі її лідером є Луїш Монтенегру.

Лівий блок (Bloco de Esquerda). Скорочено званий ЛБ, Лівий блок утворився внаслідок злиття лівих партій і рухів у 1999 році. Він стоїть на економічно прогресивній, демократичній соціалістичній платформі. Вона підтримує розширення громадянських прав, права ЛГБТ, права трудящих і гендерну рівність. Наразі лідером партії є Маріана Мортагуа.

Унітарна демократична коаліція (Coligação Democrática Unitária - CDU). CDU - це коаліція між Португальською комуністичною партією (Partido Comunista Português - PCP) і Партією екологів/Зелених (Partido Ecologista Os Verdes - PEV). Платформа являє собою суміш марксизму-ленінізму та екологічної політики.

CDS — Народна партія (Centro Democrático e Social - Partido Popular). CDS, або Народна партія — це консервативна християнська партія. З низки питань вона також займає схожу позицію з PSD, з якою двічі формувала коаліційний уряд. Однак у соціальному плані вона більш консервативна, особливо в тому, що стосується жорсткої позиції проти абортів. Крім того, вона дотримується помірно євроскептичних поглядів. З 2022 року лідером партії є Нуну Мелу.

Люди-Тварини-Природа (Pessoas-Animais-Natureza - PAN). Заснована 2009 року, PAN є португальською партією зелених. В основі її політики лежать екологія, ненасильство, соціальна справедливість і демократія на низовому рівні. Партія не має індивідуального лідера, надаючи перевагу моделі колективного керівництва.

Досить (Chega) — націоналістична, популістська політична партія, заснована всього за кілька місяців до парламентських виборів 2019 року. Назва партії в перекладі з португальської означає "Досить", і вона позиціонує себе як націоналістична консервативна партія, що стоїть правіше PSD і CDS. Посіла третє місце на парламентських виборах 2022 року. Очолюється колишнім спортивним журналістом Андре Вентурою.

Ліберальна ініціатива (Iniciativa Liberal - IL). Заснована 2017 року, IL є класичною ліберальною партією, що виступає за економічну та соціальну свободу. Партія здобула популярність і одне місце на виборах 2019 року зі своїм маніфестом, який передбачав запровадження єдиної 15-відсоткової податкової ставки, перехід до системи охорони здоров'я, що ґрунтується на страхуванні, і надання більшої свободи вибору у сфері освіти.

Вільні (LIVRE). Еко Соціалістична партія, що утворилася шляхом відколу від Лівого блоку 2014 року. LIVRE (що означає "Вільний") заявляє, що її основоположними принципами є екологія, універсалізм, свобода, рівність, солідарність, соціалізм і європеїзм. Як і PAN, LIVRE дотримується моделі колективного лідерства.

Виборча система в Португалії. Як уже зазначалося раніше, у Португалії існує чотири типи виборів: президентські, парламентські, місцеві (муніципальні та парафіяльні) і європейські. Дві автономні області — Азорські острови та Мадейра — проводять власні регіональні вибори. Президентські вибори відбуваються раз на п'ять років. Кандидати зазвичай є членами португальських політичних партій, але можуть висуватися і як незалежні кандидати. Партії обирають кандидата для підтримки. Президента обирають за двотуровою системою: якщо жоден із кандидатів не набирає 50% голосів у першому турі, два найкращі кандидати змагаються у другому турі. Однак досі на більшості виборів Президент обирався після першого туру голосування. Парламентські вибори відбуваються раз на чотири роки. Виборці обирають 230 членів Асамблеї Республіки за партійними списками на основі пропорційного представництва. Партії представляють закриті списки в кожному виборчому окрузі, а місця розподіляються відповідно до частки голосів у кожному виборчому окрузі. Використовується метод найбільшого середнього Д'Ондта, який, як правило, сприяє великим партіям. Члени Парламенту обираються, щоб представляти всю країну, а не окремі виборчі округи. Президент може призначити референдум з будь-якого питання, якщо Асамблея або Уряд Португалії внесуть відповідну пропозицію. Громадяни можуть подавати ініціативи в Асамблею. Результати референдуму обов'язкові до виконання, якщо явка виборців перевищує 50%.

Формування уряду Португалії. Якщо будь-яка партія отримує понад 50% місць в Асамблеї (116 місць або більше), вона формує Уряд Португалії, що володіє більшістю голосів. В іншому випадку найбільша партія може сформувати коаліційний уряд з іншими партіями, щоб подолати поріг у 50%. Іноді, якщо найбільша партія не може сформувати коаліцію, партія, що посіла друге місце, може сформувати коаліцію з іншими партіями.

Уряд проводить загальну політику країни та керує державною адміністрацією, яка здійснює політику держави. Він виконує політичні, законодавчі та адміністративні функції. До числа функцій Уряду можна віднести такі:

• ведення переговорів з іншими державами або міжнародними організаціями;
• пропозиція законопроєктів Асамблеї;
• розроблення технічних регламентів для забезпечення дотримання законів;
• ухвалення рішень про використання державних коштів.

Формування Уряду відбувається таким чином: після виборів до Асамблеї Республіки або відставки попереднього уряду Президент вислуховує всі партії, і, беручи до уваги результати виборів до законодавчих органів, пропонує кандидатуру для формування Уряду. Прем'єр-міністр, призначений Президентом Республіки, запрошує потрібних йому людей. Президент Республіки приводить до присяги Прем'єр-міністра та Уряд, який потім розробляє свою програму і представляє її Парламенту. Програма уряду — це документ, у якому викладено основні політичні настанови та заходи, що будуть ухвалені або запропоновані для управління Португалією. Уряд очолює Прем'єр-міністр, який координує дії міністрів і представляє Уряд перед президентом, Асамблеєю і судами. Основні рішення уряду ухвалюються в Раді міністрів, яка також обговорює і затверджує законопроєкти та запити на отримання законодавчої санкції від Асамблеї Республіки (для законів, які визначають загальну або галузеву політику), а також обговорює і затверджує декрети й постанови (що визначають заходи або способи реалізації політики). Повноваження Уряду закінчуються з моменту вступу на посаду нового Уряду, незалежно від того, чи був він сформований після виборів до Асамблеї Республіки або після політичної перестановки парламентських сил. Щоразу, коли закінчується термін повноважень законодавчого органу або змінюється Прем'єр-міністр, формується новий уряд. Уряд підзвітний Президенту Республіки, якому він підпорядковується через Прем'єр-міністра, і Асамблеї Республіки, звітуючи за свої політичні дії, наприклад, під час дебатів, що відбуваються раз на два тижні, на яких Прем'єр-міністр відповідає на запитання членів парламенту.

Голосування в Португалії. Усі громадяни Португалії віком 18 років і старше можуть голосувати на виборах у Португалії. Реєстрація виборців відбувається автоматично на підставі громадянства. Іноземні громадяни не можуть голосувати на парламентських і президентських виборах. Однак на місцевих виборах є винятки, і можуть голосувати такі особи:

• громадяни ЄС, які також можуть голосувати на європейських виборах;
• громадяни Бразилії та Кабо-Верде, які легально проживають у Португалії протягом двох років;
• громадяни Аргентини, Чилі, Колумбії, Ісландії, Норвегії, Нової Зеландії, Перу, Уругваю та Венесуели, які легально проживають у Португалії протягом трьох років.

На відміну від громадян Португалії, реєстрація для іноземних громадян не є автоматичною, процес реєстрації можна здійснити через Câmara municipal вашого міста. Госпіталізовані або тяжкохворі люди, португальські громадяни за кордоном та ув'язнені, які не були позбавлені виборчих прав, можуть проголосувати заздалегідь, якщо вони не можуть відвідати виборчу дільницю в день виборів. Однак щоб проголосувати в день виборів особисто, вам необхідно з'явитися на місцеву виборчу дільницю з дійсним посвідченням особи. Якщо ви зареєстровані для голосування, вам мають вислати інформацію про те, куди йти незадовго до дня голосування.

Політичне представництво в Португалії. Усі громадяни Португалії віком 18 років і старше, які мають право голосу, можуть висувати свої кандидатури на виборах у Португалії. Громадяни ЄС можуть висувати свої кандидатури на європейських виборах, а іноземні резиденти, які мають право голосу, — на місцевих виборах. Що стосується представництва, то 40% членів португальського парламенту — жінки. Це вище за середній світовий показник у 26% і середній показник по ЄС у 32%. А, наприклад, 2019 року до Асамблеї було обрано лише трьох членів парламенту від етнічних меншин, усі вони — жінки африканського походження.

Політична історія Португалії. Португалія вперше стала Республікою 1910 року після повалення монархії. У країні було встановлено парламентську демократію, яка проіснувала до військового перевороту 1926 року. У 1932 році Антоніу де Олівейра Салазар встановив диктатуру, яка тривала до Революції гвоздик 1974 року. Парламентську демократію було відновлено, а 1976 року було ухвалено нову Конституцію, що встановлює поділ влади та обмежує повноваження президента і військових. У 1989 році Конституцію було переглянуто, щоб дозволити приватизацію і перехід до вільної ринкової економіки. Подальший перегляд 1992 року дозволив розширити європейську інтеграцію. Після повалення режиму Салазара влада поперемінно переходила від СДП до Соціалістичної партії, які керували країною через низку Урядів більшості та меншості, коаліцій та альянсів. Останніми роками з'явилися нові партії, які здобули місця в Парламенті й набрали популярність, хоча дві основні партії, як і раніше, користуються найбільшою підтримкою населення.

Судова система Португалії. У Португалії діє цивільноправова система правосуддя, а судова влада незалежна від виконавчої та законодавчої гілок влади. Закони переважно ґрунтуються на Конституції Португалії, різних писаних кодексах (наприклад, Кримінальному, Цивільному, Трудовому), а також законах і директивах ЄС. Суди в Португалії поділяються на цивільні та адміністративні. Цивільні суди розглядають більшість кримінальних і цивільних справ. Існує три рівні цивільних судів: Верховний суд справедливості (Supremo Tribunal de Justiça), апеляційні суди (tribunais da relação) і окружні суди (tribunais de comarca). Адміністративні суди розглядають адміністративні та фінансові питання, наприклад, податкові спори. Існує також конституційний суд (Tribunal Constitucional), який розглядає справи, пов'язані з конституційно-правовими питаннями.

Португалія та Європейський союз. Португалія є членом ЄС, що означає, що жителі Португалії, які мають громадянство ЄС, можуть голосувати на виборах на європейському рівні. Вона є членом ЄС з 1986 року, країною Шенгенської зони — з 1995 року, а частиною Єврозони — з 1999 року. У Європейському парламенті працює 21 португальський євродепутат, а також безліч португальських представників у різних комітетах ЄС. Португалія також має постійне представництво в Брюсселі. Попри те, що членство та участь у ЄС, загалом, користуються підтримкою португальської громадськості, у країні є євроскептики як лівого, так і правого спрямування.

Політика низів і політичний активізм у Португалії. У Португалії доволі сильна культура низового активізму та участі громадян у політичних рухах, яка сягає часів Революції гвоздик. Під час останньої великої економічної кризи в Португалії 2013 року відбулися масові протести за участю численних громадських рухів. Зовсім нещодавно глобальний екологічний рух Extinction Rebellion отримав підтримку й активно діє в семи португальських містах. Однак багато низових груп у Португалії дуже локальні: вони варіюються від міських житлових колективів до антирасистських груп і проєктів, заснованих на мистецтві. Серед найвідоміших — організація темношкірих феміністок INMUNE (Instituto da Mulher Negra em Portugal) та антирасистський колектив CAIP (Coletivo de Ação Imigrante e Periférica).

Що сталося в листопаді 2023 року? Ми з вами присутні під час доволі цікавої політичної події в сучасній Португалії: Президент Португалії Марселу Ребелу де Соуза вирішив розпустити Парламент і призначити дострокові вибори на 10 березня 2024 року, про що оголосив після відставки прем'єра. Розпуск Парламенту і вибори в Португалії були оголошені на тлі відставки чинного Прем'єр-міністра Антоніу Кошти, який став одним із фігурантів справи про корупцію. Водночас Кошта продовжить виконувати повноваження, поки не затвердять держбюджет на 2024 рік, про що глава держави оголосив 9 листопада після засідання Державної ради. Своє рішення він пояснив особливостями голосування на виборах 2022 року, коли Соціалістична партія Кошти перемогла, отримавши 41,5% голосів і 119 із 230 місць у парламенті, отримавши, таким чином, більшість місць у Парламенті вдруге. Також Президент зазначив, що новий Уряд може бути "слабким", якщо його буде сформовано з такою ж більшістю в однієї партії. Португальський лідер додав, що відставка Кошти та розпуск Парламенту будуть офіційно оформлені в грудні 2023 року, тобто після затвердження державного бюджету на 2024 рік. Нагадаємо, що нинішній Уряд Португалії утворився внаслідок розпуску попереднього після того, як наприкінці 2021 року він не зміг ухвалити державний бюджет на 2022 рік.

Про розпуск Парламенту і нові вибори президент оголосив за кілька годин після того, як прем'єр-міністр Португалії Антоніу Кошта (який очолював уряд з 2015 року) подав заяву про відставку. Це сталося на тлі розпочатого розслідування про корупцію, одним із фігурантів якого став і сам Кошта. Розслідування пов'язане з бізнес-проєктами з видобутку літію і створення заводу з виробництва "зеленого водню" в місті Сініше, під час якого було проведено понад 40 обшуків, зокрема в офісі глави адміністрації прем'єра Португалії Віктора Ескаріа і в будівлі Міністерства інфраструктури та навколишнього середовища. Крім того, було затримано п'ятьох осіб, зокрема Ескаріа і мера Сініша Нуньєш Машкареньяш.

Національні символи. Стаття 11 (1) і (2) Конституції Португальської Республіки свідчить: Державним прапором, символом суверенітету Республіки, незалежності, єдності та цілісності Португалії є прапор, прийнятий Республікою, заснованою революцією 5 жовтня 1910 року. Національний прапор розділений по вертикалі на два кольори — темно-зелений і червоний. У центрі, накладений на з'єднання кольорів, розташований щит із національним гербом. Національний гімн - "A Portuguesa" - це ще один національний символ, визначений статтею 11 Конституції. Музика Альфредо Кейла і слова Енріке Лопеша де Мендонса, "A Portuguesa" був проголошений національним гімном на Засновницьких зборах 19 червня 1911 року, які також затвердили й національний прапор. Послухати оригінал можна на сайті Президента Португальської Республіки.

Для допитливих — залишу тут посилання на корисні ресурси в Інтернеті за темою (все португальською мовою):

• Portugal.gov.pt — офіційний сайт уряду
• Асамблея Республіки (Assembleia da República) — парламент Португалії
• Президія Португальської Республіки — офіційний сайт португальського президентства
• Виборча адміністрація (Administração Eleitoral) — сайт Міністерства внутрішніх справ з інформацією про вибори та голосування в Португалії.

Стаття вийшла довга і докладна, сподіваюся, ви не втомилися її читати й отримали уявлення про політичний устрій Португалії. За традицією хочу побажати вам усього найкращого! І нагадати, що почерпнути знання практично про всі сфери життя в Португалії можна в нашій збірці статей, що налічує вже понад 400 матеріалів. Ну а якщо вам потрібна не теорія, а практика, то ласкаво просимо — прямо на нашому порталі ви маєте можливість отримати корисну консультацію одного з фахівців у різних галузях: бухгалтерія і податки, право, страхування, переклади, купівля та оренда нерухомості в Португалії та багатьох інших.