Різноманітний ландшафт і сухий клімат Португалії роблять її ідеальним домом для всіляких диких тварин, комах і водних організмів. Суміш європейських і північноафриканських тварин чудово прижилася на території країни, деякі з них рідкісні й вельми ефектні, але є й кілька небезпечних. Про потенційні небезпеки, що чатують на вас на землі, в повітрі та у воді в Португалії, ми розповімо в цій статті.
У Північній Португалії досі водяться вовки, а також дика іберійська рись. Тут мешкають кілька отруйних змій і павуків, а також одна недружня комаха, не кажучи вже про дивовижних тварин, що мешкають в океані. У Португалії не бракує унікальних представників дикої природи, які радують любителів тварин, але слід остерігатися небезпечних тварин, яких ми перерахуємо нижче. Поїхали!
Змії. Хоча в Португалії мешкає всього 11 видів змій, до нашого списку небезпечних потрапили тільки три. Перша - це сеоанська гадюка (Víbora de Seoane), також відома як баскська або португальська гадюка.
Мешкає тільки на крайній півночі країни, ця змія може досягати в довжину 75 см. На жаль, її не одразу можна впізнати, оскільки вона не володіє унікальною палітрою кольорів або примітним зовнішнім виглядом. Наприклад, деякі португальські гадюки мають виразний звивистий зигзагоподібний малюнок, у той час як у інших є тільки слабкі відмітини або їх немає взагалі. Другу небезпечну змію впізнати простіше. У гадюки Латасте або носатої гадюки (Víbora de Lataste) є лускатий горбок, який виступає з носа, що дало їй другу назву. Її ареал проживання набагато ширший, ніж у португальської гадюки, але трапляється вона рідше, і вважається такою, що перебуває під загрозою зникнення.
Також як отруйна відзначається рогата гадюка Víbora-cornuda. Вона є отруйним видом, особливо небезпечним для дітей і літніх людей, ця гадюка звикла жити в гірських районах, таких як Parque Natural de Montesinho, Serra de Montemuro, Serra do Espinhal і Serra da Estrela.
Укуси цих трьох змій отруйні і, хоча, рідко бувають смертельними, можуть спричинити серйозні наслідки. Якщо ви зустрінете цих або будь-яких інших змій у Португалії, стійте на місці і дайте їм можливість втекти. Якщо вас все ж таки вкусили, зберігайте спокій і якнайшвидше зверніться по медичну допомогу (Urgência), самолікування в разі укусу змії неможливе.
Також, хотілося б тут залишити гайд, які є взагалі змії в Португалії. Отруйних ми перерахували, решту 7 нижче, вони не є отруйними, просто майте на увазі:
- Cobra-ferradura (підковоноса змія) - вид змії, який отримав таку назву через підковоподібну пляму на голові. У Португалії цю змію можна зустріти по всій країні, за винятком Азорських островів і архіпелагів Мадейра, а також крайньої півночі континентальної Португалії.
- Cobra lisa austríaca (австрійська гладка змія) - змія, яка вважається нешкідливою, хоча й агресивною, коли її турбують. Цей вид поширений по всій Європі, в Португалії зустрічається рідко і мешкає тільки в гірських районах на півночі і в центрі країни.
- Cobra bordalesa (бордоська змія) - існує на всій континентальній частині Португалії, дуже схожа на австрійську плоску змію. Попри це, вона менш агресивна.
- Cobra-de-escada (змія-сходи) - ще один вид змій, що мешкає по всій континентальній Португалії.
- Cobra-de-capuz (капюшонова змія) - змія, що мешкає по всій країні: її можна зустріти в лісах, чагарниках, прісноводних джерелах, скелястих місцях, піщаних узбережжях, садах, міських районах, тобто скрізь!
- Cobra-rateira (щуряча змія) - найбільша змія в Європі, розміром від 1,60 до 2,30 метра. Вона поширена в усіх країнах Середземномор'я, отруйна, але тільки коли проковтує свою здобич, тобто отруїтися при випадковому укусі цього виду неможливо.
- Cobra-de-água-viperina (водяна змія-гадюка). Після розмови про гігантську змію немає нічого кращого, ніж поговорити про змію невеликих розмірів, наприклад, про водяну змію-гадюку. Як випливає з назви, цю змію можна зустріти у водоймах, вона добре плаває і, що цікаво, ніколи не кусається, навіть не відкриває рота, коли нападає на здобич.
- Cobra-de-água-de-colar (окільцьована водяна змія) - змія, яка також легко пересувається у водоймах. Крім Португалії, ця змія досить поширена по всій Європі, Північній Африці, а також у деяких частинах азіатського континенту.
Ну і раз ми вже почали з повзучих тварюк, то дозволимо собі зупинитися ще на парі небезпечних екземплярів, що повзають по землі. Скорпіони. Європейський скорпіон (Escorpião europeu) - єдиний скорпіон у Португалії, який вважається небезпечним. Його легко впізнати: тіло і хвіст у нього чорні, а ноги жовті або блідо-коричневі. Кінчик хвоста (його жало), також жовтого кольору, звідси й інша назва - жовтохвостий скорпіон.
Вони люблять теплі, вологі місця проживання і живуть під скелями і камінням у лісах і парках. Не боячись жити поруч із людьми, вони ховаються в будинках, у щілинах між цеглою або в тріщинах у стінах. Ці скорпіони не агресивні за природою; полюючи, вони підстерігають здобич, а не переслідують і не женуться за нею. Однак, якщо їх спровокувати або налякати, цей скорпіон може захищатися. Він може вкусити передніми клешнями і, в крайньому разі, вжалити хвостом. Його жало містить отруту, яка може спричинити легке подразнення та набряк. Укус стає більш небезпечним, якщо в ужаленої людини виникає алергічна реакція на нього. У цьому випадку слід негайно звернутися по медичну допомогу.
Павуки. У Португалії мешкає безліч різних видів павуків, але тільки три з них вважаються небезпечними. Перший вид, що перебуває під загрозою зникнення, це павук-вовк (Aranha-lobo).
Цей гігант може вирости до 12 см, має отруйний і болючий укус, але мешкає він тільки на острові Мадейра. Павука під назвою Чорна вдова (Aranha Viúva Negra) ми поставимо на друге місце. Він відрізняється червоним пісочним годинником на тулубі, живе в темних, тихих приміщеннях, таких як гаражі та прибудови. Його отруйний укус може викликати набряк, м'язові спазми, а також спазми в животі.
Цей павук може бути смертельно небезпечним для дітей, літніх людей або людей зі слабким здоров'ям. І, нарешті, третім у нашому списку павуків, яких варто остерігатися, стоїть скрипковий павук (Aranha de violino), названий так за форму міток на спині (ще його називають павук-відлюдник).
Його укус містить отруту, яка може спричинити некроз або загибель тканин. Сліди укусу можуть збільшуватися в міру відмирання тканин навколо них, перетворюючись на великі та глибокі рани. Павук-відлюдник кусає тільки за провокації: він любить ховатися всередині взуття, яке рідко використовують, та одягу, укуси зазвичай трапляються, коли його мимоволі притискають до людської шкіри.
Замикають наш список повзучих гадів - португальські соснові гусениці (Lagarta do Pinheiro). Гусениці зазвичай не потрапляють до списку небезпечних тварин, але гусениці в Португалії унікальні.
Португальські або соснові метелики (які не є небезпечними) відкладають свої яйця у великі павутини на верхівках сосен. Після того як гусениці вилуплюються, вони залишають сосни в пошуках ґрунту, в який можна закопатися і перетворитися на метеликів. Коли вони вирушають у цю подорож, то роблять це разом в одній довгій низці, довжина якої може становити сотні гусениць. Саме ця процесія дає гусеницям їхню назву, а також приваблює цікавих глядачів. Ці гусениці мають м'які колючі волоски по всьому тілу, які сильно подразнюють шкіру людини і тварин і можуть викликати сильні алергічні реакції. У разі потрапляння волосків в очі, рот або легені, наслідки можуть бути серйознішими. Якщо ви бачите ходу гусениць, відійдіть убік і спостерігайте за цим явищем здалеку. Якщо ж ви або ваш улюбленець вступили в контакт зі шкідливими волосками, негайно зверніться по медичну або ветеринарну допомогу.
З тими, хто повзає по землі, начебто розібралися, а що ж на нас чекає в повітрі, давайте подивимося.
Комахи. Шершень велютина (vespa velutina) - зростання його популяції викликає занепокоєння, оскільки цей вид не є звичним для Португалії. Основне занепокоєння викликає те, що вони знищують місцевих медоносних бджіл, оскільки у них немає захисних механізмів проти великих і ворожих шершнів. Ці комахи виростають до 5 см у довжину і мають репутацію агресивних. Відомо, що вони нападають на людей, особливо під час захисту своїх гнізд, і їхня зростаюча чисельність робить їх одними з найнебезпечніших тварин у Португалії. Укус шершня болючий і містить отруту, яка може спричинити місцеве ушкодження тканин, ниркову недостатність, а в рідкісних випадках може бути і смертельний результат. Хоча одного укусу шершня недостатньо, щоб убити людину, кілька укусів можуть виявитися смертельними.
За відсутності виявленої алергії ви не відреагуєте на укус і не потрібно нічого робити, крім прикладання льоду до місця укусу, що просто зменшить біль. Якщо у вас алергія, у вас може бути 2 типи реакції (місцева або системна):
- Реакція в місці укусу, за якої, якщо вона дуже сильна (діаметр >10 см), слід випити антигістамінну пігулку, а в найтяжчих випадках, наприклад, у разі укусу в обличчя (повіки, губи) додати кортикостероїдну пігулку. Якщо набряк повік та/або губ дуже сильний, вас має оглянути лікар у відділенні невідкладної допомоги.
- Якщо після укусу у вас з'явилася кропив'янка (слинотеча і свербіж), що поширилася на все тіло, необхідно звернутися до служби швидкої допомоги для внутрішньовенного введення антигістаміну і кортикостероїду.
- У разі анафілаксії (яка може бути дуже серйозною або навіть смертельною), яка проявляється відразу після укусу (за 10-15 хвилин) задишкою, відчуттям втрати свідомості, запамороченням, стисканням горла, сильно опухлим язиком, свербінням і почервонінням усього тіла) слід негайно зателефонувати до служби INEM (112) або негайно звернутися до відділення невідкладної допомоги.
Якщо ви знайшли гніздо, непогано б було повідомити про нього:
- По лінії SOS Служби охорони природи та навколишнього середовища (SOS Ambiente e Território do Serviço de Proteção da Natureza e do Ambiente da GNR - 808 200 520);
- Через платформу SOS Vespa, створену Інститутом охорони природи та лісів (Instituto de Conservação da Natureza e Florestas);
- Звернувшись особисто до парафіяльної ради району (Junta de Freguesia), де було помічено гніздо.
А що в Португалії з комарами (mosquito), запитаєте ви? У деяких районах Португалії є комарі, особливо в теплу погоду. У Португалії немає ризику захворювання на малярію, але за останні п'ять років були виявлені комарі, що переносять лихоманку Денге. Загроза для здоров'я людей дуже низька. Проте рекомендується використовувати засоби захисту від комах і звертатися по медичну допомогу в разі появи будь-яких симптомів, таких як головний біль, лихоманка, біль у суглобах і м'язові болі. У будь-якому разі, краще використовувати антирепеленти (як місцеві на шкіру, так і спеціальні пристрої, що працюють від розетки).
Перейдемо, мабуть, до найбільш нагального питання, чи безпечно купатися в Португалії. Загалом - так, але є список морських тварин, яких слід побоюватися, а в разі зустрічі з ними виконувати суворі правила (акули в Португалії не водяться, якщо що).
Морські мешканці. Наш чарт очолює Caravela-Portuguesa або португальський кораблик - не медуза, як заведено вважати, а сифонофор, одна з найнебезпечніших тварин у Португалії і вже точно одна з найболючіших. На щастя, їх легко впізнати за блакитною або рожевою бульбашкою, наповненою газом, яка виступає над водою.
Ця характерна форма, схожа на вітрило, не заподіє вам жодної шкоди, небезпеку становлять довгі щупальця, які можуть простягатися під водою на відстань до 50 м від тіла. Ці щупальця містять отруйні колючки, здатні вбивати дрібну рибу і креветок - звичайний раціон цієї м'ясоїдної істоти. Для людини укус одного з цих щупалець залишає довгий червоний рубець, а біль може тривати кілька днів після контакту. Отрута може також викликати лихоманку, шок, набрякання лімфатичних вузлів і гортані, порушення серцевої діяльності, а в крайніх випадках може призвести до смерті. Найважчі випадки трапляються, коли людина мала тривалий контакт із великою кількістю щупалець. Щупальця залишаються небезпечними, навіть коли відокремлюються від основного тіла або викидаються на берег. Вони можуть жалити ще кілька днів після смерті істоти, тому їх у жодному разі не можна чіпати. Як рятуватися, якщо все таки ви отримали опік:
- місце опіку необхідно рясно промити морською водою (прісна руйнує клітини отрути і збільшує поверхню опіку), можна її підігріти або додатково прикласти тепло, дія буде швидшою;
- у рукавичках або за допомогою будь-якого допоміжного предмета необхідно видалити зі шкіри залишки щупалець і слизу;
- якщо опіки сильні або не минають через кілька днів, сильні алергічні реакції, порушення дихання тощо - необхідно звернутися до лікаря (INEM рекомендує телефонувати в спеціальну службу з отруєнь: CIAV (Centro de Informação Antivenenos) do INEM - лінія підтримки 800 250 250).
Peixe-aranha або риба-павук є найотруйнішою рибою в Європі, через частоту, з якою вони спричиняють нещасні випадки, переважно з тими, хто плаває, хоча отрута їхня не така сильна, але вони здатні наносити надзвичайно болючі травми людині під час контакту (переважно, ми на них наступаємо, тому що рибу-павука практично не розгледіти на піщаному дні: на поверхні тільки очі та шипи). Основна маса випадків фіксуються на узбережжі Algarve і Costa Vicentina, і дуже небагато - на Азорських островах і Мадейрі (переважно дрібніші види цих риб).
Так от, якщо у вас виникло відчуття, що у воді ви наступили на колючку, а наслідком став почервонілий набряк, то ви з великою ймовірністю натрапили на шипи риби-павука, які вважаються вкрай отруйними. Що ж необхідно зробити:
- якщо шип ще зберігся в місці уколу, то необхідно витягти його за допомогою пінцета;
- як ми вже з'ясували, тепло допомагає вбити отруту, тому місце необхідно обробити гарячою водою або прикласти щось гаряче (аж до грілки);
- теоретично набряк і больові відчуття мають зникнути протягом 24 годин (для заспокоєння можна прийняти щось зі звичного антигістамінного). За появи інших серйозніших симптомів (сильний набряк, утруднення дихання, підвищена температура) - краще звернутися відразу до лікаря.
Ну от, ці двоє - найнебезпечніші істоти, що чекають на нас в океані. Є ще невеликий список, як зі зміями - страшні, але особливої шкоди не завдають.
Представляємо вашій увазі:
- Águas-vivas e anêmonas (невеликі медузи). Цей вид не зустрічається на Азорських островах і Мадейрі та вважається рідкісним на материковій частині Португалії, за винятком вод Алгарве. Опіки не викликають особливо болісних відчуттів.
- Crustaceans (кігті динозавра, більш відомі як персебеш, вишукані делікатеси в тарілці, але неприємні під час зустрічі) - можуть спричиняти рвані рани середньої тяжкості під час падіння на них, наприклад, під час сильних хвиль, просто через свою кігтеподібну форму. Отруйними не вважаються.
- Octopus (звичайний восьминіг Octopus vulgaris) - можуть передавати токсини через через свій "дзьоб" і спричиняти помірні неврологічні явища. При зіткненні з ним (водяться, переважно, під камінням як на мілководді, так і на пристойній глибині) може спостерігатися слабкість, загальне нездужання, а також падіння температури. У разі збереження цих симптомів понад 24 години, необхідно звернутися до лікаря.
- Diadema (морські їжаки роду Diadema) - традиційно є мешканцями тропічних вод, але можуть спорадично зустрічатися в помірних зонах і відносно широко поширені на Мадейрі, а також на Азорських островах. Вони живуть колоніями і мають тонкі та довгі спікули з карбонату кальцію, які спричиняють дуже болісні відчуття. Токсин міститься в шкірному покриві шипів, спричиняє колючий біль в ураженій ділянці, що триває кілька годин і знов з'являється під час натискання, супроводжуючись набряком, інколи крововиливами, зрідка виникає нудота, що супроводжується блювотою, може спостерігатися слабкість. Поради ті самі - морська вода для промивання, місцеве тепло, за потреби звернутися до лікаря.
- Chordata (хордові, а конкретно скати) - мають електричні органи, здатні виробляти розряди напругою до 200 вольт, достатні для того, щоб принаймні оглушити дорослу людину. Це полохливі, нічні тварини, які залишаються нерухомими протягом дня і ніколи не нападають. Однак якщо до них пристають і намагаються спіймати, наприклад, за допомогою гарпуна, вони майже завжди виробляють сильний електричний розряд, від якого мисливець може знепритомніти і втопитися.
Завершимо ми свій огляд дикими тваринами - ця інформація буде корисною тим, хто полюбляє ходити в походи в незнайомі місця без провідника. Трійка фіналістів цієї статті може становити небезпеку в лісі, якщо ви потривожите їхній спокій.
Дикий кабан. З їхніми довгими іклами, кремезним волохатим тілом, яке може важити до 200 кг, і здатністю бігати зі швидкістю до 40 км/год, дикі кабани досить небезпечні. Однак загалом вони миролюбні. Своїми іклами вони переважно шкрябають лісову підстилку, викорчовуючи траву і чагарник у пошуках жолудів, бульб і личинок. Попри свою, загалом, нешкідливу діяльність, кабани не користуються популярністю: можуть переносити паразитів і хвороби та іноді нападають на сільськогосподарське поголів'я, вбиваючи ягнят і молодих телят. Вони також активно розмножуються, і їхня чисельність майже постійно зростає. Тому португальці із задоволенням полюють на них в ім'я контролю чисельності, хоча, безумовно, також заради їхнього м'яса. Випадки нападу диких кабанів на людей рідкісні. Найчастіше травми трапляються внаслідок дорожньо-транспортних пригод, коли кабани вибігають на дорогу без попередження. Але найстрашніші нещасні випадки і смертельні випадки відбуваються під час полювання. Коли кабана переслідують або він поранений, він обертається проти нападників або сторонніх людей, і тоді шкода, яку можуть завдати ікла, надзвичайно велика. Попри те, що в цих інцидентах не можна звинувачувати кабанів, вони все ж таки потрапили до нашого списку небезпечних тварин, що мешкають у Португалії.
Іберійські вовки. Вовки, колись поширені по всій Португалії, сьогодні є рідкісним і особливим видом. За оцінками, в дикій природі в Португалії залишилося всього 300 особин. Зіткнутися з цими зникаючими тваринами можна в Vale do Côa на північному сході Португалії та національному парку Peneda-Gerês. Суворий ландшафт, старі ліси і річкові долини - ідеальне середовище проживання для іберійського вовка. Ви можете вирушити туди на екскурсії та відпочинок у пошуках вовків, а також на екскурсії з гідом, які дозволять вам безпечно шукати цю чудову тварину. Іберійські вовки не нападають на людей без крайньої провокації. У Португалії не було випадків нападу вовків у сучасний час. Вовки давно навчилися уникати людей з метою власної безпеки. Але, оскільки вони можуть важити до 40 кг і бігати зі швидкістю до 50 км/год, не кажучи вже про їхні ікла і кігті, напад вовка може призвести до травм або смерті. Завжди ходіть у походи з провідником і ставтеся з повагою до будь-яких диких тварин, яких ви зустрінете.
Іберійська рись. Цю величну тварину, що мешкає тільки на Піренейському півострові, називають найбільш зникаючою дикою кішкою у світі. На початку цього століття полювання, знищення середовища проживання і скорочення природної здобичі призвели до того, що ця тварина була близькою до зникнення. Зараз докладаються зусилля з порятунку іберійської рисі, однак, за оцінками, в Португалії залишилося всього 100 диких рисей. Вони мешкають переважно в Parque Natural do Vale do Guadiana. Крім того, що рисі рідкісні, вони ще й невловимі, і мало кому пощастить їх побачити. Якщо ви все ж побачите рись, то впізнаєте її, оскільки вона дуже характерна. У них сіро-жовте хутро, вкрите темнішими плямами, і великі вуха з фірмовими довгими пучками волосся, що стирчать із кінчиків. Як і у випадку з іберійським вовком, хоча рись має зуби, пазурі та силу, здатну завдати значної шкоди, вона не полює і не нападає на людей, вважає за краще триматися подалі.
Будемо припускати, що з жодним із перерахованих вище екземплярів ви не зустрінетеся, але попереджений - значить озброєний. Як завжди, сподіваюся, стаття виявиться вам корисною! І нагадую, що портал Withportugal, є не тільки розважальним. У розділі Статті ви зможете дізнатися про податки і бізнес в Португалії, поговорити з рієлтером у Португалії, щоб підібрати оптимальний маршрут з оренди/придбання нерухомості, а також багато іншого.
Усім удачі та нових звершень, до нових зустрічей!
